Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Патологія плода та новонародженого

Реферат Патологія плода та новонародженого





Рефлекторна збудливість

Відсутня

Незадовільно виражена (гримаса)

Добре виражена (кашель, чхання, крик)

Шкірні покриви

Бліді або ціанотичний

Тулуб рожеве, кінцівки ціанотичні

Рожеві


Найбільш поширеною причиною асфіксії новонародженого є внутрішньоутробна гіпоксія, тому ключовим моментом реанімації є нормалізація дихання. Ще однією важливою причиною асфіксії є гіповолемія. Причини гіповолемії: занадто раннє пережатие пуповини, занадто високе положення дитини щодо родових шляхів у момент пережатия пуповини, недоношеність, кровотеча у матері, перетин плаценти під час кесаревого розтину, сепсис, перехресне кровообіг у близнюків.

Якщо стан новонародженого не поліпшується, незважаючи на адекватну респіраторну реанімацію, то необхідно забезпечити судинний доступ і виконати аналіз газів артеріальної крові; слід виключити пневмоторакс (Поширеність 1%) і вроджені аномалії дихальних шляхів, у тому числі трахеопіщеводний свищ (1:3000-5000 новонароджених) і вроджену грижу діафрагми (1:2000-4000). p> Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині життя дозволяє стандартизувати підхід до проведення реанімаційних заходів: (1) легка асфіксія (5-7 балів): показана стимуляція (обтирання тіла, поплескування по стопах, санація дихальних шляхів) в поєднанні з інгаляцією чистого кисню через лицьову маску, розташовану біля рота, (2) среднетяжелая асфіксія (3-4 бали: показана ШВЛ дихальним мішком через маску, (3) важка асфіксія (0-2 бали): показана негайна інтубація трахеї, може знадобитися зовнішній масаж серця.

ШВЛ

Показання до ШВЛ у новонародженого: (1) апное, (2) ЧСС <100/хв; (3) стійкий центральний ціаноз, незважаючи на інгаляцію 100%-ного кисню через лицьову маску. Надмірне згинання та розгинання голови може викликати обструкцію дихальних шляхів. Під плечі дитини підкладають складену в кілька разів рушник (товщина отриманого валика повинна скласти приблизно 2,5 см), що допомагає підтримати голову в правильному положенні. ШВЛ дихальним мішком через маску проводять чистим киснем з частотою 40-60/мін. При перших примусових вдихах допустимо підйом пікового тиску в дихальних шляхах до 40 см вод. ст., але згодом пікове тиск не повинен перевищувати 30 см вод. ст. Адекватність вентиляції оцінюють аускультацією і спостереженням за екскурсіями грудної клітини. Декомпресія шлунка назогастральним зондом-діаметром 8 F може полегшити вентиляцію. Через 30 с після початку ШВЛ оцінюють ЧСС, залежно від якої і проводять подальші реанімаційні заходи: (1) якщо ЧСС перевищує 100/хв і виникає адекватне самостійне дихання, то допоміжну ШВЛ можна припинити, (2) якщо ЧСС нижче 60/мин або становить 60-80/мін без тенденції до зростання, то необхідно інтубувати трахею і почати зовнішній масаж серця; (3) якщо ЧСС становить 60-80/мін і продовжує зростати, то слід продовжити вентиляцію дихальним мішком через маску і ретельно спостерігати за станом дитини. Якщо, незважаючи на адекватну вентиляцію, ЧСС не перевищує 80/мін, то показаний закритий масаж серця.

Для інтубації трахеї використовують ларингоскоп Міллера. Розмір клинка ларингоскопу і ендотрахеальної трубки залежить від ваги дитини: <1 кг - 00 і 2,5 мм (внутрішній діаметр) відповідно; 1-2 кг - О і 3 мм;> 2 кг - 1 і 3,5 мм . Якщо трубка підібрана правильно, то при тиску в дихальних шляхах 20 см вод. ст. відзначається невеликий скидання дихальної суміші. Інтубацію правого головного бронха виключають за допомогою аускультації. Глибину введення інтубаційної трубки (від її дистального кінця до губ дитини) розраховують наступним чином: до ваги дитини в кілограмах додають 6, результат виражають у сантиметрах. Доцільно проводити пульсоксиметр за допомогою наладонних датчика. Використання приладу чрескожного моніторингу напруги кисню теж досить інформативно, але його настроювання займає досить багато часу.

Зовнішній масаж серця

Зовнішній масаж серця показаний, коли через 30 з адекватною ШВЛ 100%-ним киснем ЧСС становить <60/мин або 60-80/мін без тенденції до зростанню.

Масаж серця проводять одночасно з ШВЛ 100-ним киснем. Частота натискань на грудину повинна бути 90-120/мін. Методика масажу серця, описана для дітей молодшого віку, може бути використана для новонароджених вагою> 3 кг. Співвідношення частоти натискань і вдуваний повинно бути 3:1, так що протягом 1 хв роблять 90 натискань і 30 вдуваний. Необхідно періодично перевіряти ЧСС. При ЧСС> 80/мін непрямий масаж серця припиняють.

Судинний доступ

Найбільш оптимальним методом судинного доступу є установка в пупкову вену катетера розміром 3,5 F або 5F. Необхідно, щоб дистальний кінчик катетера розташовувався безпосередньо нижче рівня шкіри і зворотний струм...


Назад | сторінка 4 з 5 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Внутрішньоутробна гіпоксія. Асфіксія новонароджених. Респіраторній дистре ...
  • Реферат на тему: Обтураційна асфіксія, експертні ознаки асфіксії
  • Реферат на тему: Кровотеча, кома, шок, асфіксія. Основні види зупинки кровотеч. Десмургія: ...
  • Реферат на тему: Сторонні тіла дихальних шляхів
  • Реферат на тему: Роль прегравідарна чинників у виникненні патології вагітності та несприятли ...