на суму так званих факторних доходів від використання ресурсів даної країни за кордоном (переведена в країну прибуток вкладеного за кордоном капіталу, наявної там власності, заробітна плата громадян, що працюють за кордоном за мінусом аналогічних вивезених з країни доходів іноземців.
Зазвичай, щоб розрахувати ВНП, до показника ВВП додають різниця між прибутками і доходами, отриманими підприємствами і фізичними особами даної країни за кордоном, з одного боку, і прибутками і доходами, отриманими іноземними інвесторами та іноземними працівниками в даній країні, з іншого боку.
Ця різниця дуже невелика: для провідних країн Заходу не більше В± 1% від ВВП.
У нашій країні перехід до нових показниками - спочатку ВНП, а потім ВВП - почався з 1988 р. Цей перехід здійснюється шляхом перерахунку валового суспільного продукту (ВОП) і національного доходу (НД), представляють собою відповідно суми валової продукції і чистої продукції галузей матеріального виробництва.
Показник ВОП був основним у радянській економічній статистиці і представляв собою сукупну вартість його обсягу вироблених товарів та послуг у сфері матеріального виробництва з включенням до неї витрат на сировину, матеріали, паливо та ін, тобто не був вільний від повторного рахунку. Показник національного доходу розраховувався теж тільки на базі матеріального виробництва. Корінні відмінності в методології підрахунку цих показників і показників СНР, природно, призводять до того, що перелічені ВОП та НД колишнього СРСР і Росії можуть лише приблизно характеризувати ВВП і НД СРСР і Росії. br/>
1.2. Виняток повторного рахунки
Головна вимога при розрахунку показників ВВП і ВНП - це щоб всі товари і послуги, вироблені за рік, враховувалися тільки один раз, тобто щоб при розрахунку враховувалася тільки кінцева продукція і не враховувалися проміжні продукти, які можуть купуватися і перепродаватися багато разів.
Кінцева продукція - це товари і послуги, які купуються споживачами для кінцевого використання, а не для перепродажу. Проміжна продукція - це товари і послуги, які проходять подальшу переробку або перепродаються кілька разів, перш ніж потрапити до кінцевому споживачеві.
Якщо підсумувати вироблені в країні товари та послуги всіх галузях економіки, то неминучий багаторазовий повторний рахунок, істотно спотворює реальний обсяг проведеного валового продукту.
Наприклад, зерно, вирощене в сільському господарстві, перш ніж перетворитися на кінцевий продукт - хліб, проходить чотири стадії обробки: 1) збір, обмолот сортування зерна в сель-ом господарстві, 2) очищення, сушіння та зберігання на елеваторах; 3) розмел зерна на млинах; 4) випічка хліба на хлібозаводах.
Якщо, припустимо, ціна зерна, виробленого в сільському господарстві, складає n одиниць, то при його обробці і переробці на трьох наступних стадіях ця ціна ще тричі включається у витрати виробництва на елеваторі, млині хлібозавод...