спілкуванні один з одним. Розмовні елементи представлені набагато ширше, ніж книжкові. Великий вплив на мову носіїв цього типу мовної культури надають засоби масової інформації. Поступове звикання до розмовною елементам через засоби масової інформації і включення їх в мову іншими носіями неелітарних мовної культури може призвести до небажаної деформації стилістичної системи мови, до відмови суспільства від культурно-мовних норм. Велику групу становлять звернення за ознакою статі і віку, наприклад: Жінка, Чоловік, Дівчина; Молодий чоловік, ви виконали завдання? Молоді люди, поступіться місце. Невелику групу складають збірні звернення, наприклад: Привіт, молодь; Ну, друзі, будемо здорові; До цього типу відносяться і найменування спорідненості: Мама, Папа, Сестра. p> Літературний тип характеризують такі параметри:
• вища або середня, середня спеціальна освіта носія мови;
• переважно рефлексивний тип інтелекту;
• некатегоричность в оцінках;
• незадоволеність своїм інтелектуальним багажем, наявність потреби в розширенні своїх знань та їх перевірці;
• виконання роботи, постійно вимагає певних інтелектуальних зусиль;
• дотримання основних етичних норм;
• дотримання основних норм мовного етикету;
• дотримання основних норм літературної мови, засвоєних у школі;
• володіння основними стилями усного мовлення;
• приблизно однакове володіння культурою усного та писемного мовлення;
• здатність досить легко змінювати стиль і жанр мови із зміною комунікативної ситуації;
• здатність контролювати і змінювати свою промову в її процессе;
• відсутність мовної самовпевнений В¬ ності;
• В«нестерпнийВ» того, що типово для усного мовлення, в письмову мову і, навпаки, того, що властиво писемного мовлення, в усну;
Фамільярно-розмовний тип мовної культури характеризується загальної стилістичної сниженностью і огрубленностью. Велику групу тут складають описові конструкції, наприклад: Дамочка в капелюсі, ви виходите? Чоловік у пальто, візьміть здачі; Красуня-дівчина, з вами можна познайомитися? Менш частотними є оціночно-емоційні конструкції, наприклад: Загублена душа, що, нагулявся? Краса, ти що зажурилася? Відчепись, липучка! Красуня, можна з тобою познайомитися? Хей, кицька, підемо з нами! Тут можна відзначити такі звернення, як: Дорогий мій, Золотце, Милий, Радість моя, Сонце моє, Рідна, Кохана, Усміхнена моя. Звернення з ситуативним ознаками, наприклад: Сусід, пригостивши; Сусідка, нерозмінена? Господар, не хвилюйся; Пасажир, виходь; Напарниця, йди перераховуй; Ей, громадяни розбійники! Частотних звернення, що вказують на стать, вік і спорідненість, наприклад: Пацани, завтра зустрінемося; Старик, я щасливець; Налий, подруга; Хлопець, підвези, будь ласка; Друг, закурити не знайдеться? Або: Малюк, Дитинка, Дружок, Приятель, Мати, Свояк, Кума, Тітонько, Внучок, Бабуля, Батько, чоловік, дружина, Братва, Браток, Братани, Братики, Братик, Дівчата, Дівчатко, Дівчата. p> Фамільярно-розмовний тип характеризують такі параметри:
• середня, професійну середню, середньо-технічна, іноді вища технічна освіта;
• переважно сенсомоторний інтелект,
• робота не вимагає систематичних інтелектуальних зусиль;
• низьке прагнення до розширенню загальних знань;
• домінує сенсомоторний тип iнтелекту;
• володіння тільки розмовної системою спілкування, яка використовується в будь-якій обстановці, у тому числі і офіційної;
• нерозрізнення норм усній і письмовій форм мови;
• недотримання етичних і комунікативних норм у професійних ситуаціях та міжособистісному спілкуванні;
• відсутність прагнення розширювати мовні знання, задоволеність своїми мовними знаннями, відсутність звички дізнаватися значення слів або правила їх вживання, мовна самовпевненість;
• домінування точки зору В«головне, ЩО сказати, а не ЯК сказатиВ»;
Невелику групу складають звернення з посади і збірні звернення: Військовий, Моряк, Солдатик, Командир, Шеф; Народ, Люди, Ребятки. p> Особливо можна виділити фамільярно-грубі конструкції , наприклад:
Ей, дружбан; Гей, роботяга, закінчуй роботу; Ей, чувак; Дівки, слухайте; Салага, тобі ще працювати і працювати; Старий дурило, не спи; Чуєш, придурок; Чуєш, молода, Устань; Ти, торгашка, віддавай мої гроші.
Особливостями просторечного типу мовної культури є використання знижених мовних коштів, наприклад:
Хлопче, дай кроссовочки; Ей, малий, постій-но; Ей, мужик, ти що брикатися? Голова, у вас все в порядку? Хвіст, як мене чути? Зінк! Сансанич! Сірий! Рубаха! p> просторічними-жаргонний тип характеризують такі параметри:
• низький рівень загального освіти;
• робота не вимагає систематичних інтелектуальних зусиль;
• сенсомоторний інтелект,
• орієнтація у спілкуванні...