і місць розташування;
- середнє кількість підлеглих одного керівника;
- кількість рівнів управління;
- важливість прийнятих рішень та ін
2. по принципам розбиття (функціональний, об'єктний та ін);
3. по ступеня централізації (централізовані або децентралізовані);
4. по цільовим призначенням (стратегічні, оперативні, інформаційні та ін.)
У навчальному посібнику В«Основи менеджментуВ» під редакцією С.Г. Лопатіній вказано, що організаційна структура управління являє собою упорядковану сукупність підрозділів управління з їх взаємозв'язками, як по вертикалі, так і горизонталі і її можна розглядати як форму розподілу і кооперації управлінської діяльності, спрямованої на досягнення кінцевих цілей менеджменту.
Горизонтальні зв'язки носять характер погодження і є, як правило, однорівневими. Вертикальні зв'язки - це зв'язки підпорядкування, і необхідність в них виникає при ієрархічності управління, тобто за наявності декількох рівнів управління [8, С. 81]. У рамках структури управління протікає управлінський процес (рух інформації і прийняття управлінських рішень), між учасниками якого розподілені задачі і функції управління, а отже - права і відповідальність за їх виконання.
Таким чином, структура управління включає в себе всі цілі, розподілені між різними ланками, зв'язку між якими забезпечують координацію окремих дій по їх виконанню. Тому організаційну структуру можна розглядати як зворотну сторону характеристики механізму функціонування, як процесу реалізації структурних зв'язків системи управління [2, С. 52].
1.2 Принципи структури управління.
З системної точки зору структура - найважливіша характеристика організації. Це зручна модель, яка дозволяє зрозуміти взаємозв'язки і взаємодії частин системи.
У будь організації можна виділити складові частини, які взаємодіють між собою в певному порядку. Це і є структура. Міняючи спосіб поділу, можна змінювати порядок взаємодії частин і, в підсумку, результати всього цілого. Кожна підсистема будь-якої організації (технічна, технологічна, інформаційна соціальна, фінансова та ін) складається з взаємодіючих частин, має структуру і сама є структурною частиною організації. Взаємодія всі частин організації має забезпечити її роботу. Це відбувається завдяки існуванню важливою організаційної структури - управління [6, С.88].
Структура управління - один із способів поділу організації на частини. Істотним відмітною ознакою є те, що в кожному відокремленому ланці можна вказати на людину або групу людей, які володіють можливістю приймати рішення. Дана можливість забезпечується ресурсами, розпорядники яких залучаються в процес управління організацією, ставлячи і вирішуючи завдання управління [6, С.89]. p> Таким чином, будь-яка ланка структури управління являє собою єдність завдань управління, ресурсів, призначених для їх вирішення, і виконавців...