p> 7. державна підтримка як посередницьких структур, що закуповують сільськогосподарську продукцію, так і переробних підприємств у вигляді надання пільгових кредитів (83% респондентів), скорочення податків (80%), участі держави в якості основного засновника або акціонера (75%).
В цілому, на думку більшості учасників опитування, до найважливіших антикризовим заходам в аграрному секторі слід віднести розширення сфери торгово-посередницького обслуговування товаровиробників для збільшення у них закупівель сільськогосподарської продукції. Ця група заходів є особливо актуальною в умовах підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та суттєвого збільшення попиту на неї (відзначили 84% всіх опитаних).
Аналітики називають такі найважливіші антикризові заходи:
1. стимулювання стійкого платоспроможного попиту підприємств і населення за рахунок виплати боргів бюджету;
2. контроль діяльності природних монополій, регулювання цінового паритету;
3. формування галузевих спілок і асоціацій;
4. механізм поворотного кредитування державою на оплату товарно-матеріальних цінностей; кредити не надаються під запаси готової продукції;
5. механізм пільгового кредитування;
6. державне регулювання цін на основні види матеріально-технічних ресурсів та енергоносії;
7. інформаційна підтримка товаровиробників.
В
1.2 Учасники сільськогосподарського виробництва, їх переваги і недоліки.
1.2.1 Великі сільськогосподарські підприємства
Це найбільш поширена за площі займаних земель форма господарювання. За даними Є.В. Сєрової, в 1994-1995 рр.. господарства площею понад 100 га займали в нашій країні 91% сільськогосподарських угідь. Як видно на рис. 6, що ілюструє ці дані, серед постсоціалістичних країн досить умовно можна виділити 3 групи, розрізняються за способом ведення господарства. У першій з них, до якої відноситься Китай і Албанія, переважає мелкоземельное натуральне господарство. У другій, найбільш численної групи країн Східної Європи, в тій чи іншій мірі поширені всі форми землекористування. Нарешті, до третьої групи відносяться Росія і Словаччина, де майже всі сільськогосподарські землі займають різні колективні господарства.
За розрахунками Е. Сєрової, в країнах, де переважають великі сільськогосподарські підприємства, можливості для економічного зростання обмежені. Але переважання дрібних натуральних господарств, як у Китаї та Албанії, є прямий шлях до екологічної катастрофи. У Китаї, наприклад, 52,7% земель запустинені різною мірою, а 47,5% земель є потенційно схильними до опустелювання. Основні причини опустелювання - збір рослинності на паливо та розорювання степів.
На рис. 6 ясно видно маргінальні станом сільського господарств групи країн.
У Росії сільськогосподарські підприємства найчастіше низькорентабельних. Різкий спад рентабельності виробництва основних видів сільськогосподарської продукції в ...