ся по сільгоспмашин.  У результаті порушуються агротехнічні терміни виконання робіт, зростають втрати продукції.  Енергоозброєність сільського господарства в Росії на кілька порядків нижче, ніж у розвинених країнах Заходу.  За даними ОА В«РосагроснабВ», 70% техніки, що працює на селі, виробило свій технічний ресурс і підлягає списанню.  
 Опитування регіональних керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва в 30 суб'єктах Федерації показали дещо іншу картину розподілу основних факторів, що обмежують розвиток сільськогосподарського виробництва: 
  1.  диспаритет цін на матеріально-технічні ресурси і продукцію сільського господарства (84% керівників в адміністрації суб'єктів РФ); 
  2. нестача фінансових коштів (83%); 
  3.  низькі закупівельні ціни на сільськогосподарську продукцію (49%); 
  4.  високі ставки за кредитами (36%); 
  5.  високі податки (34%); 
  6. збільшення витрат внаслідок зносу матеріально-технічних ресурсів (32%); 
  7. зниження платоспроможного попиту населення (32%); 
				
				
				
				
			  8.  диспаритет цін на продукцію рослинництва і тваринництва (24%). 
  Крім того, 1/3 опитаних відзначили й інші негативні фактори, які за частотою згадування розподілилися наступним чином: відсутність державної стратегії розвитку АПК і слабка регулююча роль урядових структур; відсутність довгострокових кредитів; низька кваліфікація керівників сільськогосподарського виробництва; старіння кадрів і відтік молоді з села. 
  За даними опитувань регіональних керівників і спеціалістів сільськогосподарського виробництва, узагальнених тим же автором, можна зробити висновок, що в даний час найбільш важливими антикризовими заходами в аграрному секторі економіки є наступні: 
  1.  зниження ставок ПДВ на продукти харчування першої необхідності (94% всіх опитаних) і обмеження торговельної надбавки для підприємств, що реалізують сільгосппродукцію та продукти харчування (83% респондентів, з них - 90% керівників сільськогосподарського виробництва в адміністрації регіонів); 
  2.  реструктуризація кредиторської заборгованості сільськогосподарських товаровиробників постачальникам (85% респондентів, з них - 86% керівників сільськогосподарських підприємств і 70% фермерів); 
  3.  збільшення розмірів спеціального фонду пільгового кредитування та лізингових операцій для товаровиробників (88% респондентів, з них - 93% керівників сільськогосподарського виробництва в адміністрації регіонів); 
  4.  заміна всіх податків, якими в даний час обкладаються сільськогосподарські товаровиробники, єдиним податком на землю (86% респондентів); 
  5.  впровадження ефективних заходів з закупівель сільськогосподарської продукції в господарствах населення і у фермерів (89%); 
  6.  розробка системи дотування дитячих установ, навчальних закладів, лікарень, будинків для престарілих та інших подібних бюджетних організацій при закупівлях ними вітчизняного продовольства (96%); 
 <...