трібна спритність рук і здатність практично щохвилини повторювати одну і ту ж операцію протягом всього дев'ятигодинного дня і всього робочого тижня, складалася з п'яти з половиною змін. Гіллсспі зазначає:
Збірка реле вимагала роботи обома руками і зводилася до установки в належне положення шпильок, втулок, пружин, контактів та ізоляторів між пластинами, до вставки котушки з сердечником і до закручування гвинтів. Вивчення трудових рухів, необхідних для складання реле R-1498, що складався з 32 деталей, показало, що кожна рука виробляє по 32 окремі операції.
(Gillespie, 1991, р. 51)
Для участі в експериментах, проводилися в дослідному приміщенні дільниці складання реле (RATR), було відібрано шість молодих жінок у віці від 15 до 28 років. Всі вони були представницями етнічних спільнот Чикаго: четверо самих юних були польками, одна чешкою, а старша - приїхала в Сполучені Штати з Норвегії за три роки до початку дослідів. Всі ці молоді жінки працювали для того, щоб допомогти своїм сім'ям і забезпечити до заміжжя власну фінансову незалежність. Перш ніж їх перевели в дослідне приміщення, був вимірі рівень їх індивідуальної продуктивності, який повинен був стати базою при оцінці їх праці в умовах експерименту. Потім учасниць досвіду запросили до кабінет технічного директора Пеннок, де "до них були доведені цілі дослідження, а також вислухані і в деякій мірі враховані в плані проведення експерименту їхні побажання "(Landsberger, 1958, р. 9). Експеримент розпочався в травні 1927 і тривав до червня 1932 З червня 1927 цим жінкам була надана можливість отримання спеціального групового преміального винагороди, що забезпечує істотно більший заробіток у порівнянні з тими, хто працював і цеху. На дослідній ділянці п'ять складальниць реле сиділи поруч один з одним, шоста ж працівниця (комплектовщица) сиділа збоку від них і підбирала комплекти деталей для подальшого складання. Кожне зібране реле опускалося в лоток і з'їжджали по ньому, включаючи пристрій, фіксувати це подія проколюванням рухається паперовій стрічки. Хоумер Хайберджер, який перебував у тому ж приміщенні, виконував роль безпосереднього керівника і наукового спостерігача, відповідального як за забезпечення подачі потрібних деталей і матеріалів, так і за реєстрацію рівня продуктивності праці. Крім іншого, в обов'язки Хайберджера входило "створення і підтримка в дослідному приміщенні атмосфери доброзичливості "(Roethlisberger and Dickson, 1939/1964, р. 22). У серпня 1927 року р. стали вводитися додаткові перерви, з яких почалася реалізація запланованих змін, що включали в себе забезпечення працівниць безкоштовним харчуванням, скорочення тривалості робочого дня і робочого тижня.
Незважаючи на те, що учасниці експерименту залишалися для експериментаторів "дівчатками", вони жодним чином не були пасивними об'єктами. Перед початком кожної чергової стадії в кабінеті Пеннок проводилося її попередній розгляд, в якому б...
