су зміни емоційності, мислення, грубі порушення критики.
Зазначене хронічний психічний розлад у момент здійснення інкримінованого діяння позбавляло В. здатності усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними.
Дії В. були обумовлені психічними переживаннями хворобливого характеру.
Беручи до уваги характер вчиненого і клінічну картину захворювання, комісія прийшла до висновку, що і в даний час, через наявний у неї хронічного психічного розладу В. не може усвідомлювати фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій та керувати ними, потребує застосування примусового заходу медичного характеру у вигляді примусового лікування в психіатричному стаціонарі спеціального типу з інтенсивним спостереженням.
Підстав сумніватися у зазначених висновках у суду не було.
З матеріалів справи випливає, що В. неодноразово до зазначених подій проходив лікування в психіатричній лікарні.
Згідно з довідкою міської психіатричної лікарні, В. спостерігається з 31.05.2009 з діагнозом: "Шизофренія приступообразно-прогредієнтності, афективно-маячний напад". З зазначеним діагнозом В. знаходився на лікуванні з 07.03.2009 по 04.05.2009. p align="justify"> У зв'язку з тим, що В. вчинив суспільно небезпечне діяння в стані неосудності, суд відповідно до ч. 2 ст. 28 КК Республіки Білорусь обгрунтовано звільнив його від кримінальної відповідальності, призначивши примусові заходи медичного характеру. br/>
.2 Зменшена осудність та її правове значення
Кримінальне законодавство Республіки Білорусь до прийняття КК 1999 не знало такого поняття, як зменшена осудність, хоча в судовій практиці нерідко зустрічалися випадки, коли особа в момент вчинення злочину не повною мірою усвідомлювала фактичний характер скоєних дій та їх суспільну небезпеку або не повною мірою могла керувати ними внаслідок хворобливого розладу психіки чи інших обставин.
Для визнання особи зменшено осудним згідно з ч. 1 ст. 29 КК потрібна наявність двох критеріїв: медичного і юридичного. p align="justify"> Медичний критерій зменшеної осудності передбачає наявність у особи хворобливого психічного розладу або розумової відсталості. На відміну від психічних розладів і недоумства при неосудності психічні розлади і розумова відсталість при зменшеній осудності носять більш легкий характер, а тому не позбавляють особу осудності, оскільки воно усвідомлює характер і суспільну небезпеку своїх дій та може керувати ними. До таких психічних розладів відносяться психопатія, олігофренія слабкому ступені і ін
Юридичний критерій зменшеної осудності характеризується тим, що особа при вчиненні злочину усвідомлює фактичний характер і суспільну небезпеку своїх дій та може керувати ними, хоча і не в повному обсязі.
При виникн...