p> Описів експеримент відповідає більшості стандартів, прийнятя в амеріканській соціальній психології: у ньом чітко сформульована гіпотеза, ее Перевірці (а не Виявлення якіх новіх відомостей, даніх) підлегла вся процедура ЕКСПЕРИМЕНТ, Зміст Якої Складається в ізоляції двох експериментальних змінніх - незалежної (Ступінь твердості ініціації) i залежної (пріваблівість групи), у встановленні между ними причинно-наслідкового зв'язку й, Що саме головне, - у забезпеченні суворого контролю більшої Частини супутніх умів.
Саме в цьом контролі вбачається основна перевага лабораторного ЕКСПЕРИМЕНТ. Зіставляючі їх з недолікамі (штучність сітуації, відірваність від реального життя й т.п.), Аронсон и Карлсміт підкреслюють: В«У підсумку головна перевага лабораторного ЕКСПЕРИМЕНТ Складається в его здатності давати нам однозначну доказ прічінності. Крім того, ВІН дозволяє краще контролюваті Зовнішні змінні. Нарешті, ВІН дозволяє досліджуваті Розміри й параметр складної змінної В». p> Тому немає Нічого дивного в ТІМ, что на перший план вісуваються проблеми технічного порядку: організації ЕКСПЕРИМЕНТ, інсценівкі, імітації реальної сітуації, маскування задумом експеріментатора ї т.п. У підсумку, як це МІГ бі сформулюваті лінгвіст, синтаксис вітісняє семантику, форма займає місце змісту, самоціллю становится формально правильна конструкція, схема Дослідження.
У Останні роки такий Зсув стало особливо очевидно. Розглядаючі цею феномен у одній з деякій, прісвяченій Цій проблемі статей, У. Макгайр пояснює его РОЗВИТКУ критичного аспекту прійнятої парадигми Дослідження на шкоду творч. Під ТВОРЧА аспектом ВІН розуміє процес Зародження й формулювання гіпотезі, а под критичним - ее перевірку.
Звичайний шлях Дослідження в соціальній психології, на мнение Макгайр, - це запозичення гіпотезі з других областей психології (псіхопатології, Теорії научання ї т.п.) i потім Спроба Відтворити в лабораторному експеріменті Реальних сітуацію з обов'язковим контролем над незалежної змінною й Прагнення нейтралізуваті ВСІ прівхідні, неорганізовані змінні.
СПРОБА В«ПідігнатіВ» гіпотезу до експериментальних умів призводять до того, что Соціальні психологи усьо больше схільні використовуват лабораторний експеримент задля перевіркі гіпотезі, а для підтвердження ее істінності. В«Мі схільні почінаті з гіпотезі, что, мабуть, щира и якові мі НЕ мают наміру відкідаті Незалежності від результату ЕКСПЕРИМЕНТ В». Беручи як приклад ЕКСПЕРИМЕНТ по міжособістісній атракції, Макгайр справедливо відзначає, что перевірка гіпотезі (типу В«чім больше хто-небудь спріймає установки Іншої людини як подібні Зі своими, тім больше ВІН схільній сімпатізуваті Цій людіні ") перетворюється Фактично в ее ілюстрацію.
У залишковим підсумку, ЯКЩО гіпотеза НЕ підтверджується, то, як це ні дивно, вінуватім віявляється експеріментатор, як поганий режисер, что НЕ зміг создать й достатньо умілу сітуацію, у якій заздалегідь очевидна гіпотеза могла б вновь довести свою істін...