="justify"> В даний час, коли наука звернулася до особистісно-орієнтованої моделі виховання, вчені звернулися до режисерської грі. Відомі лише деякі вчені, дослідники режисерської гри - Є. М. Гаспарова, Є. Є. Кравцова, Г. Г. Кравцов, О.В. Солнцева та ін Вся справа, мабуть, в тому, що режисерську гру важко побачити з боку:
В· по-перше, вона практично завжди індивідуальна;
В· по-друге, дитина дуже старається зберегти її для себе, і втручання дорослого часто веде до того, що гра переривається;
В· по-третє, грати в неї дитина воліє в затишному місці, куди дорослий не завжди може заглянути, втрутитися.
Все це і відвело увагу педагогів від режисерської гри, і довгий час вона не тільки не розвивалася, але й не віталася, як будь-яка індивідуальна діяльність.
Розглянемо більш детально особливості режисерської гри, її розвиток і вплив на формування особистості дошкільника, грунтуючись на сучасних дослідженнях.
2. Режисерська гра, її місце і розвиток в ігровій діяльності дітей дошкільного віку
В«Режисерська гра має важливе значення для всього психічного розвитку дитини дошкільного вікуВ» (4). У режисерській грі - одночасному виконанні різних ролей - від дитини вимагається вміння регулювати поведінку, обмірковувати дії і слова, стримувати свої рухи. Ігрові переживання залишають глибокий слід у свідомості дитини. Багаторазове повторення дій дорослих, наслідування їх моральним якостям впливають на утворення таких же якостей у дитини. p align="justify"> Режисерська гра дошкільника, як вже зазначалося вище, має схожість з діяльністю режисера фільму або спектаклю.
По-перше, дитина в цій грі сам, один створює сюжет, сценарій своєї гри. Звичайно, ці сюжети дуже прості. Вони можуть складатися з одного-двох речень. Але вони належать самій дитині - його волі, його бажанням, його задумом. p align="justify"> Друге, що робить дитина в цій грі, і що ріднить його з справжнім режисером, це те, що він придумує, чим що буде. Дитина в цій грі починає переносити функції з одного предмета на інший. Діти шостого-сьомого року життя можуть використовувати в іграх предмети - заступники. Розвиток фантазії, високий рівень узагальнення, вміння діяти в плані уявлень, дозволяють дитині наділяти іграшку роллю незалежно від її образного рішення. Так, у грі старшого дошкільника кубики можуть бути і машинками, і чоловічками, і цеглинками і просто кубиками. Велика іграшкова собака може бути ведмедем, а маленька - зайчиком; шматок сірої тканини - вовком і т. д.
Третє схожість з режисерською роботою полягає в тому, що дитина придумує і мізансцени, тобто представляє в просторі хто, де буде знаходитися, як персонажі будуть взаємодіяти з іншими предме...