Варто відзначити, що вагомий внесок у концепцію такої структурации суспільства вніс французький соціолог П'єр Бурдьє.  p> Однак у багатьох сучасних дослідженнях інтерпретація ідей Бурдьє є досить спрощеною, оскільки стилі життя для Бурдьє є лише похідними і відображають смаки респондентів.  І саме смаки - як схильність вибирати щось конкретне - є індикаторами загальної соціальної ситуації індивідів, в якій вони власне і сформувалися.  
 У 2007 році нами була зроблена спроба адаптувати ідеї Бурдьє для вивчення смаків та їх функціональності як індикаторів соціальної структури для українського суспільства. 
				
				
				
				
			  Для емпіричного етапу дослідження використані дані проекту Marketing & Media Index (компанії ТНС Україна) за 4 хвилю 2006 року.  Дані репрезентативні для міського населення України (міста з населенням 50 тисяч і вище) 16-65 років.  На основі факторного аналізу психографических суджень виділені чотири орієнтації смаків: В«ЕкономністьВ», В«самодостатністьВ», В«підприємливістьВ» і В«претензійно - і відповідні їм вибори дозвіллєвих практик, а також преференції щодо щомісячних журналів та радіостанцій.  Далі дані показники були зіставлені за допомогою аналізу відповідностей (Корреспонденс-аналіз). 
  У результаті, нам вдалося відобразити соціальний простір, в якому стилі життя розподілилися по двох осях - умовно ми їх позначили як вісь В«соціальностіВ» (В«публічностіВ») і вісь В«гендеруВ».  У відповідності з тим, як розташувалися в даному просторі показники кожної смакової орієнтації, були виділені чотири основні стилі життя: В«домашній економнийВ», В«домашній самодостатнійВ», В«Соціально-претензійнийВ», В«соціально-необмеженийВ». p> Накладення соціально-демографічних змінних на простір стилів життя демонструє, що запропонована нами схема цілком порівнянна з традиційними індикаторами соціальної ситуації індивідів, такими як рівень доходу і професійний статус.  Однак, отримані результати відмінні від тих, які отримав Бурдьє на прикладі французького суспільства: наприклад, не спостерігається пряма залежність між рівнем доходу і освіти - при цьому, спостерігається збільшення доходу індивідів від віддають перевагу В«домашній економнийВ» стиль життя до прихильників В«соціально-необмеженогоВ» способу життя.  p> Більше того, з цієї ж осі в українському суспільстві розподілені і вікові відмінності респондентів - наприклад, низький дохід більш характерний для людей старшого віку, яких характеризує В«домашній економнийВ» спосіб життя, і, навпаки, для молодих людей більш характерний В«соціально-претензійнийВ» спосіб життя.  У той же час, професійний статус відображає розподіл індивідів по осі від В«домашніхВ» способів життя до В«соціально-необмеженимВ».  p> Таким чином, ми бачимо, що в кожному суспільстві існують свої унікальні фактори, які різним чином впливають на його структуру, як, наприклад, для українського суспільства високу значимість має фактор схильності до символічно В«жіночимВ» або В«ЧоловічимВ» практикам.  І все ж, ідея стр...