ня незбалансованості факторів виробництва зумовлюють пріоритетність пропорційного розвитку локальних і національних транспортних систем.  З цією тенденцією розвитку морського транспорту в умовах світового ринку транспортних послуг (РТУ) тісно пов'язані завдання оптимізації завантаження виробничого потенціалу підприємств, формують локальні комплекси в часі.  Незважаючи на безперервність транспортного процесу, проблемою залишається нерівномірність роботи окремих ланок логістичного ланцюга.  Тривалість очікування обробки суден в портах і у терміналів свідчить про відсутність необхідної пропорційності розвитку та ритмічності завантаження потужностей, зокрема транспортного вузла Одеса.  Проблема вирішується в організаційному плані на основі логістичних технологій та інтермодальних транспортних сполучень.  
 Найважливішим принципом стійкого присутності на ринку транспортних послуг є розвиток, засноване на безперервному технічному вдосконаленні об'єктів транспортного підприємства.  Крім того, воно має відображати особливості реалізації логістичних технологій та участь в інтеграційних процесах прискорення доставки вантажів.  Зі скороченням життєвого циклу функціональної діяльності підприємств морського транспорту необхідна чітка орієнтація техніко-економічного рівня флоту і портів на адекватність до умов їх функціонування.  Обмеженість ресурсів судноплавних компаній і портів формує завдання такого розподілу коштів, при якому досягається максимальна ефективність господарської діяльності. 
				
				
				
				
			  Процеси формування транспортного потенціалу компанії або країни в цілому, зумовлюють необхідність вдосконалення механізму та інструментарію управління оптимальним його станом.  З цим пов'язані два основних принципи транспортного забезпечення локальних потреб.  По-перше, необхідно розділити загальну економічну безпеку системи і комерційну ефективність інвестиційних потоків функціональної діяльності підприємства.  При цьому у виробничій інфраструктурі посилюється роль портів, як центрів зосередження інтересів всіх видів транспорту.  І, по-друге, стійкість участі країни в міжнародному поділі праці в визначальною мірою гарантується адекватної провізної здатністю національного торговельного флоту. 
  Поряд з цим, важливим принципом стимулювання транзитних перевезень слід вважати підтримання вільної конкуренції, не допускаючи як штучних переваг для окремих транспортних підприємств, так і спеціальних обмежень операторської діяльності.  Скорочення транспортних витрат з обслуговування вантажопотоків в умовах глобалізації економічних відносин перетворюється на основний критерій підвищення техніко-економічного рівня судноплавних компаній і портів та вдосконалення організації їх взаємодії. 
  При вирішенні економічних та інвестиційних задач необхідне дотримання збалансованості результатів і витрат, обумовлених параметрами позиціонування підприємства з урахуванням особливостей локальних ринків транспортних послуг.  Багатоаспектність формування ре...