ельство, дії кожного співвиконавця характеризуються не тільки умислом, а й знанням того, що злочин відбувається ним спільно з іншими виконавцями. Без цієї обізнаності кожен учасник діє самостійно і відповідає в межах їм особисто вчиненого. p align="justify"> При співучасті необхідно, щоб всі співучасники знали про виконавця злочину, в якому вони беруть участь. Володіння полягає в тому, що усвідомлюють ті сторони злочинного діяння, які утворюють основні ознаки і елементи складу злочину. Сказане не вимагає безпосереднього знайомства з виконавцем; досить свідомості того, що такий є, злочин їм чиниться або буде вчинено. p align="justify"> Отже, виконавець повинен завжди віддавати собі звіт, що думка про скоєння злочину прийшла до нього від підбурювача, а не виникла сама по собі; при цьому не важливо, відповідала ця думка його власним бажанням. Але, якщо підбурювач використовував оману виконавця, то тут вимальовується інша картина. Те ж саме можна сказати і про пособництво. p align="justify"> Отже, співучасть можливо там, де у співучасників є: а) взаємне знання про злочинну діяльність один одного, б) єдине намір вчинити один і той же злочин, хоча, зрозуміло, цілі та мотиви у них можуть бути різними.
З інтелектуальної боку умисел співучасників відрізняється від умислу особи, що діє поодинці. Потрібно, щоб вони усвідомлювали обставини, що відносяться не тільки до їх власному поведінці, але і до діяльності інших співучасників. Для інтелектуального моменту умислу співучасників характерно: а) свідомість суспільно небезпечного характеру своєї діяльності, б) передбачення її суспільно небезпечного результату, тобто злочинних дій з боку виконавця з усіма їх наслідками.
Особливості вольового моменту умислу співучасників полягає в тому, що у всіх випадках він є прямим. Не можна говорити про співучасть, якщо підбурювач чи пособник діяли з непрямим умислом. Співучасник, усвідомлюючи, що його дії сприяють вчиненню злочину, не може свідомо допускати, що в ньому бере участь. Якщо він сприяє злочину або підбурює до нього, то він бажає цього. p align="justify"> Разом з тим спільність наміри всіх співучасників вчинити злочин значить спільності їх цілей і мотивів. Наявність у підбурювача і пособника інших мотивів, ніж у виконавця, не впливає на кваліфікацію. Таким чином, юридична доля співучасників залежить від виконавця. br/>
1.3 Види співучасників злочину
Кримінальний кодекс РФ називає чотири види співучасників: виконавець, організатор, підбурювач та пособник. Всі вони відрізняються один від одного формами і характером участі у злочині. p align="justify"> Виконавець злочину. Частина 2 ст. 33 КК РФ говорить: В«Виконавцем визнається особа, яка безпосередньо вчинила злочин або безпосередньо брала участь у його здійсненні спільно з іншими особами (співвиконавцями), а також особа, яка вчинила злочин за допомогою використання інших осіб, які не підл...