мадянською війною: білогвардійці, червоні партизани, експлуатація, пролетар, радянська влада, соціалізм, комунізм, світова революція та інші.
Будівництво соціалізму в селі теж супроводжувалося появою нових слів, в більшості своїй - складноскорочених, які потребують розшифровці: ТОЗ (товариство спільного обробітку землі), РУМ, ГПУ (головне політичне управління), ЄПО (єдине споживче товариство), комуна, колгосп, семфонд, окружком, райполеводсоюз, агітколонна. Організація колгоспу узвичаїла незнайомі перш слова: Двадцятип'ятитисячники, активіст, норма виробітку, ударник. Ці слова давали красномовну інформацію про величезну кількість нових установ і організацій, якими ряснів увесь Радянський Союз. p align="justify"> Тенденція до розмежування та пошуку ворогів також заявила про себе словами, що звучали як вирок: контра, лівак великого масштабу, розклалися елементи, опортуністи всіх мастей, кулак, підкуркульників, саботажник, дрібний власник.
Лавина нових слів стрімко обрушилася на тих, хто за рівнем свого розвитку недалеко пішов від дідуся Щукаря. Не дуже грамотні люди намагалися прояснити значення прийшли до них незрозумілих слів, оточивши їх своїми, звичними. Про це говорять вирази: критику наводити, гратися в дипломатію, старий притиск, класова вражина в голому вигляді. Нова мова стає показником політичної благонадійності, ідейного зростання, що пояснювало його затребуваність. p align="justify"> Багато хуторяни вводять у свою мову книжкові слова і звороти, нерідко в спотвореному вигляді, вони стоять поруч з просторіччям і діалектизмами: поза, проміж, Толечка, окрім, чудок, відсели, трошки, гутаріт, хошь, остатня, ажнік, дуже, ноне, огромадний, вострое, хучь, ишо, вовзят, кубить, допреже - і призводять до стилістичного змішання, черезсмужжю. Але факт цікавий. Він показує, як на людей, хоч вони і віддалені від міст, впливає публіцистика, відчувається тяжіння народу до політики, культурі. p align="justify"> Розглядаючи особливості художнього мовлення в романі, приходимо до висновку, що зміст його аж ніяк не вичерпується переможним ходом колективізації, що в романі є другий план, що вносить істотні корективи в розхожі уявлення про нього, значить, єдиного прочитання для розуміння її замало.
Розглянемо лексичні особливості конкретних конфліктних ситуацій, що мають класовий характер, у романі М. Шолохова В«Піднята цілинаВ»
1.2 Лексичні особливості конфліктної ситуації В«Давидов - Устин РикалінВ»
У кожного героя своя манера висловлювати думки, свій словник, тональність. Аналіз образу Давидова - робітника, балтійця, посланця партії, голови гремяченского колгоспу - тепер у центрі уваги. Роботу над образом поглибимо тепер мовної характеристикою героя. p align="justify"> Давидов ні майстром говорити промови, але слухали його спочатку так, як не слухають і самого вправного казкаря. В«Я буду говорити...
