> З д - витрати на експлуатацію.  
 Економічний потенціал в результаті застосування ІРП-12 реалізовується за рахунок економії мастильних складів, економії від зменшення обсягу ремонту та їх кількості. Приймаються Е = 40000 руб. p> Визначимо за формулою (1) наведені витрати на впровадження приладу ІРП - 12: 
   Е пр = 0 + 1,15 • В· 50000 = 7500 руб. (4) 
   Економічний ефект від впровадження в локомотивному депо даного приладу складає: 
   Е г = 40000 - 7500 = 32500 руб. (5) 
   Термін окупності розраховується за формулою: 
   Т ок = К д /Е г (6) 
   де К д - капітальні вкладення; 
  Е г - річний економічний ефект. 
   Т ок = 50000/32500 = 1,54 рік (7) 
   За даними розрахунку отримали термін окупності Струм = 1,54 <1,8 року, що відповідає нормативним вимогам. Виходячи з цього, робимо висновок, що інновація у вигляді впровадження індикатора ресурсу ІРП-12 для контролю стану буксового вузла є ефективним, економічно вигідним. 
 В  
  ВИСНОВОК  
  Отже, науково-технічна та інноваційна діяльність є необхідною умовою розвитку інноваційних процесів і керування цією сферою є одним із завдань інноваційного менеджера. 
  Науково-технічна діяльність пов'язана з народженням, розвитком, поширенням і застосуванням науково-технічних знань. Вона включає: наукові дослідження і розробки; науково-технічну освіту і підготовку кадрів; науково-технічні послуги. 
				
				
				
				
			  Наукові дослідження та розробки являють собою творчу діяльність. Їх метою є збільшення обсягу знань про людину, природу, суспільство, пошук нових шляхів застосування цих знань. 
  У 80-ті роки XX ст. в інноваційній політиці великих фірм чітко проявилася тенденція до переорієнтування спрямованості науково-технічного-кою і виробничо-збутової діяльності. Вона виражалася, насамперед, у прагненні до підвищення в асортименті що випускається продукції питомої ваги нових наукомістких виробів, збут яких веде до розширення супутніх технічних послуг: інжинірингових, лізингових, консультаційних і ін З іншого боку, відзначається прагнення до зниження витрат виробництва традиційної продукції. p> Особливістю сучасного етапу розвитку інноваційної діяльності є утворення в найбільших фірмах єдиних науково-технічного-кий комплексів, об'єднуючих в єдиний процес дослідження і виробництво. Це передбачає наявність тісного зв'язку всіх етапів циклу В«наука - виробництвоВ». Створення цілісних науково-виробничих і збутових систем об'єктивно закономірно, обумовлено науково-технічним прогресом і потребами ринкової орієнтації фірми. 
  Управління інноваційною діяльністю може бути успішним за умови тривалого вивчення інновацій, що необхідно для їх відбору та використання. Перш за все, необхідно розрізняти інновації і несуттєві видозміни в продуктах і технологічних процесах (наприклад, естетичні зміни, тобто колір тощо); незначні технічні або зовнішні зміни в продуктах, що залишають незмінними конструктивне виконання і не надають досить помітного впливу на параметри, властивості, вартість виробу, а також вхідних у нього матеріалів і компонентів; розширення номенклатури продукції за рахунок освоєння виробництва не випускалися раніше на даному підприємстві, але вже відомих на ринку продуктів, з мета. Задоволення поточного попиту і збільшення прибутків підприємства. 
  Новизна інновацій оцінюється за технологічними параметрами, а також із ринкових позицій. З урахуванням цього будується класифікація інновацій. 
  Залежно від технологічних параметрів інновації підрозділяються на продуктові і процесні. 
  Продуктові інновації включають застосування нових матеріалів, нових напівфабрикатів і комплектуючих; отримання принципово нових продуктів. Процесні інновації означають нові методи організації виробництва (нові технології). Процесні інновації можуть бути пов'язані з створенням нових організаційних структур у складі підприємства (Фірми). p> За типом новизни для ринку інновації поділяються на: нові для галузі у світі; нові для галузі в країні; нові для даного підприємства (групи підприємств). 
  Якщо розглядати підприємство (фірму) як систему, можна виділити: 
  1. Інновації на вході в підприємство (зміни у виборі і використанні сировини, матеріалів, машин і устаткування, інформації тощо); 
  2. Інновації на виході з підприємства (вироби, послуги, технології, інформація та ін); 
  3. Інновації системної структури підприємства (управлінської, виробничої, технологічної). 
  Залежно від глибини внесених змін виділяють інновації: 
  - радикальні (базові); 
  - покращують; 
  - модифікаційні (Приватні). p> Перераховані види інновацій відрізняються один від одного за ступенем охоплення стадій життєвого циклу. p> Російськими вченими з науково-дослідн...