селенню.
При аналізі проблеми закріплення витрат основне питання полягає у визначенні того рівня влади, який з максимальною ступенем віддачі здатний забезпечити виконання тих чи інших державних функцій з фінансування витрат і надання послуг. Від відповіді на це питання залежить досягнення трьох важливих цілей держави: стабілізації економіки, ефективності та справедливості розподілу витратних функцій. Від того, наскільки продумані і коректно вбудовані в структуру загальнодержавної регіональної політики ці вихідні положення бюджетного регулювання, багато в чому залежить реальний баланс загальнодержавних і регіональних інтересів, а значить, і цілісність держави, стабільність стану суспільства. p align="justify"> Інша проблема, яка вирішується за допомогою методів вертикального бюджетного вирівнювання, полягає в раціональному закріпленні дохідних джерел бюджетів за рівнями влади.
Забезпечення фінансової самостійності територій означає не тільки розподіл відповідальності між рівнями бюджетної системи за самостійним здійсненню певних видів витрат, а й забезпечення реальних можливостей отримання джерел доходів для цього. Тільки після того, як розподілено відповідальність за витрати і став відомий їх загальний обсяг на кожному рівні державної влади, слід приступати до розробки системи закріплення податків і перерозподілу доходів між різними рівнями влади. Інакше кажучи, починає діяти та частина механізму вертикального вирівнювання, яка забезпечує вирівнювання фінансових можливостей різних рівнів влади. Це здійснюється за рахунок перерозподілу податкових та інших джерел за рівнями бюджетної системи. p align="justify"> До цих пір в процесі реформування російської бюджетної системи основна увага приділялася зміни існуючої практики закріплення джерел доходів та дольової розподілу надходжень між федеральним і регіональним рівнями.
У Росії недоліки діючої моделі бюджетного вирівнювання проявилися насамперед у вразливості доходної частини як федерального, так і територіальних бюджетів, оскільки виявилося, що регіони можуть не виконувати своїх зобов'язань по перерахуванню податків до центрального бюджету, а центральні органи влади можуть довільно міняти пропорції розподілу податків, спустошуючи регіональні бюджети. Це стало однією з головних причин гострих бюджетних конфліктів. p align="justify"> Мета державного регулювання доходів регіональних бюджетів складається в такому розподілі податків між територіальними ланками бюджетно-фінансової системи Російської Федерації, яке гарантувало б нормативну частину витрат, законодавчо закріплену за кожним з цих ланок, і звело б тим самим до мінімуму необхідність додаткового розподілу В»між ними фінансових коштів. При складанні регіонального бюджету його дохідна структура повинна повністю (або хоча б у відчутній мірі) контролюватися владою відповідного рівня, тобто формуватися прев майново з регіональних і місцевих податків.