дайгжі). Раннє японське кіно спиралося на театральну традицію - перші фільми відтворювали історії, вигадані для театру кабукі. При цьому важливо пам'ятати про відмінність японського театру від європейського: сцени дуже тривалі, неквапливі, актори досягають високого ступеня свободи, глядач настроюється на тривалий уважне споглядання. Ранні фільми Японії були настільки ж тривалими і повільними, як і національне театральне дійство. Воно виявилося менш динамічним, ніж західне. Проте до цих пір японські німі фільми дивують природністю поведінки акті рів на екрані. Це було рідкістю як для європейського, так і для американського кіно раннього періоду. p align="justify"> Вже в 20х рр.. в Японії з'явилися режисери, які відкрили нові образотворчі можливості кіно, не боялися експериментувати і виробили оригінальний творчий стиль. Тейноске Кінугасу (справжнє ім'я Когаме, 1896-1982) можна назвати одним з перших, хто почав ставитися до кіно як до мистецтва. Його фільм В«Шалене сторінкаВ» (1926 р.), який зображає бачення душевнохворого, за стилем близький до німецького експрессіонізму20х рр.., А В«ПерехрестяВ» (1928 р.)-мелодрама, знята в дусі Мурнау. Як і багато перші режисери, Кінугаса пройшов школу японського театру, де в юності грав жіночі ролі (в театрі кабукі всі актори-чоловіки). Він одним з перших виявив цікавість до досягнень світового кіно. Крім впливу німецького експресіонізму можна говорити також і про те, що Кінугаса зумів сприйняти роботи радянської монтажної школи 20х рр.. (Сергій Ейзенштейн, Дзига Вертов, Лев Кулешов). p align="justify"> У 1930-х роках випускники коледжів пішли у світ кіно. У роки депресії деяким з них довелося залишити навчання після арештів за участь у комуністичному русі; на відміну від інших підприємств кіностудії зазвичай брали їх на роботу - можливо, тому, що співчували правим якудза симпатизували і порушником спокою. До того ж двері могли бути відкриті для них і просто через відсутність в цій індустрії людей з вищою освітою. А можливо, їх приймали й тому, що в кіно не було відпрацьовано законодавство про наймання. Саме так потрапили у світ кіно видатні кінорежисери Акіра Куросава, Тадасі Имаи, Сацуо Ямамото. І в 1950-і роки, коли випускники кращих університетів наповнили студії в пошуках роботи помічників режисерів, в цю плеяду увійшли ще кілька діячів кіно, серед них Нагіса Осима, Сінске Огава і Норіакі Цутімото; два останніх стали піонерами руху протесту проти В«системиВ» в документальному кіно. До 1930-м рокам авторитет кіно - завдяки створеним шедеврам - виріс настільки істотно, що випускники університетів вели галасливу боротьбу за можливість працювати з не мали закінченої освіти режисерами. p align="justify"> Світ кіно 1930-х років був, можливо, самої строкатої частиною суспільства Японії - самоучки, праві, ліві інтелектуали, випускники університетів; студії стали свого роду ринком, де перевірялася життєвість ідей В«інтелектуалівВ» і виявлялися смаки широкої аудиторії. У постійних п...