спільстві. У ній людина народжується і формується як особистість, переймаючи культуру цієї сім'ї і через неї і суспільства (середовища життєдіяльності).
Дана тема передбачає розгляд наступних проблем:
1) соціокультурне середовище сім'ї;
2) шляхи підвищення виховних можливостей сім'ї.
Основними функціями (від лат. functio - функції, виконання) сім'ї (специфічне призначення) є: репродуктивна - продовження роду; соціалізація (ресоціалізація) - природне засвоєння соціального досвіду та становлення на цій основі людини як особистості; виховна; господарсько-економічна; рекреативная - взаємна моральна і матеріальна підтримка; комунікативна - спілкування, тобто в ній здійснюється початкова підготовка зростаючої людини до життя в суспільстві.
На що формується особистість в сім'ї впливають численні фактори, кожен з яких має свої особливі соціально-педагогічні можливості. До основних факторів, що робить істотний вплив на дитину, відносять:
Субкультурні - фактори, обумовлені субкультурних своєрідністю сім'ї: склад сім'ї (повна або неповна; розширена, складається принаймні з двох дорослих пар, звичайно представників двох поколінь; переважно жіночий або чоловічий склад тощо); кровно-родинні зв'язку членів сім'ї, що визначають її своєрідність (батьківська або приймальня сім'я; родина другого (третього) шлюбу; сім'ї ризику і пр.); життєві умови, в тому числі і матеріальні, для розвитку та виховання дітей; морально-психологічний клімат сім'ї (його своєрідність) - фон, який визначається її соціальними цінностями, на якому формується особистість зростаючої людини.
Фактори, зумовлені виховними можливостями батьків. Вони відображають можливості членів сім'ї у передачі (формуванні) культури дитині: власний досвід сімейного виховання; педагогічна підготовка (педагогічна культура) батьків; готовність і здатність батьків (батька) до виховання дітей і пр.; рівень освіти і особиста культура членів сім'ї як приклад для дітей; авторитетність батьків, виховна спрямованість авторитету; батьківська любов як основа виховання, її раціональність у взаємовідносини з дитиною, мистецтво і вміння любити дитину, батьківська нелюбов; ставлення батьків до виховання дитини. p> Фактори, зумовлені безпосередньою виховної діяльністю батьків: догляд за дитиною, його педагогічна доцільність для зміцнення здоров'я, розумового і морального розвитку, формування навичок самообслуговування; переважаючий тип сімейного виховання; мистецтво виховання (експериментальність і розумність, реалізація рад В«розумнихВ» книжок, знайомих, В«педагогічних авторитетівВ», досвіду інших, їх прояв у педагогічній діяльності батьків); вміння створювати умови для стимулювання спрямованого розвитку і виховання дитини; управління інтересами дитини з допомогою іграшок та ігор, бесід, оповідань, літератури, доцільного використання програм телебачення, обговорення книг, телепередач, газетних і журнальних статей, розучування віршів, виготовлення подарунків і т.д. тощо; створення найбільш доцільних умов взаємодії дитини з однолітками та іншими людьми; виховання вибірковості у ставленні до середовищі, людям; динамізм виховання з урахуванням індивідуальності дитини, її віку, якісних змін, що досягаються результатів, середовищних умов; прилучення до праці, самообслуговування - трудове виховання; вміння спостерігати і бачити динаміку розвитку та виховання дитини, як позитивну, так і негативну, і використовувати отриману інформацію в процесі виховання; типові помилки сімейного виховання.
Дитячий фактор - своєрідність об'єкта сімейного середовища субкультурного виховання: своєрідність дитини (єдиний, пізній, проблемний, з особливими потребами і пр.); особливості становища дітей в сім'ї (народження другої та наступної дитини; однієї статі; різностатеві; мала або велика різниця у віці; багатодітна; нормально розвиваються діти і дитина з особливими потребами; діти з особливими потребами; діти від різних шлюбів; діти від різних шлюбів і загальні та ін.) [1]
Виховання дитини в сім'ї формує основи соціальності людини, становлення його як особистості, розвиток індивідуальності. Сімейне виховання - це виховання дітей, здійснюване батьками або особами, що їх замінюють (родичами, опікунами). У ньому виділяють різні типи, під якими розуміється своєрідність виховання дитини в сім'ї, обумовлене спільністю яких зовнішніх і внутрішніх рис, характерними особливостями особистостей батьків, спрямованості виховання і пр.
На тип виховання значний вплив мають взаємовідносини та авторитет батьків, їх рівень освіти і культури.
Сімейні взаємини - суб'єктивно пережиті взаємозв&...