гу на мотивацію ними свого вступу в організації. Так, деякі вважали можливим обмежити самодержавну владу сильною родовою аристократією, вважаючи цю задачу однією з головних цілей боротьби.
Декабристів принципово відрізняло від маси землевласників прагнення скасувати кріпосне право, що стало їх головним соціальним вимогою. Це означало, що вони «йшли, безумовно, проти своїх же класових інтересів» [3, с. 123]. І з історичної, і з теоретичної точок зору цей висновок Іванова-Розумник був вірний. Декабристи усвідомлювали свою інакшість - відміну від більшості дворянства, розуміючи, що вона добровільно не піде на звільнення селян. Іванов-Розумник навів думку Якушкіна про ставлення поміщиків до своїх селянам: «Все майже поміщики дивилися на селян своїх як на власність, цілком їм належну, і на кріпосне стан як на священну старих часів, до якої не можна було торкнутися без потрясіння самої основи держави. На їх думку, Росія трималася одним тільки благородним станом, а із знищенням кріпосного стану знищувалося й саме дворянство »[3, с. 123-124]. Декабристи, підкреслював Іванов-Розумник, збиралися змінити соціальні відносини, ліквідувавши станові привілеї дворянства. Помилку декабристів в оцінці впливу скасування кріпосного права на поміщиків Іванов-Розумник бачив у нерозумінні, що звільнення селян призведе до «поступового розкладання дворянства» [3, с. 124].
Декабристи ж сподівалися на моральне переродження дворянства після проведення земельної реформи та усвідомлення ним «вигоди» перебудови свого господарства на основі взаємної угоди з селянами.
Квінтесенцією декабризму (його «внутрішньої ідеологічної сутністю») Іванов-Розумник вважав «боротьбу за свободу особистості», «політичну боротьбу за соціальне розкріпачення» [3, с. 114]. І з цієї точки зору, декабристи повернулися до Радищеву, підкреслював Іванов-Розумник сприйняття членами таємних товариств головної ідеї російського Просвітництва. Вважаємо, що увага історика до ідеї свободи особистості в картині світу декабристів, по-перше, обумовлювалося його інтересом до вирішення цієї проблеми інтелектуалами різних поколінь і течій; по-друге, дійсним бажанням змовників забезпечити розкріпачення людей і рівність всіх громадян в Росії.
Причини звернення декабристів до революційної тактики - проблема, значуща для пояснення напрямки розвитку російської думки і громадського двіженія.Іванов-Розумник представив у своєму тексті ідеї Пестеля з питання, чому він, спочатку засуджуючи революцію («завжди проти неї повставав»), в кінцевому підсумку оцінив її як найбільш результативний шлях стійких перетворень, рідко викликав повернення до старих порядків («ті держави, в яких не було революції, продовжували бути позбавленими подібних переваг та установ") [3, с. 116]. Вибірка та цитування ідей, значущих для розуміння декабризму, - застосований Івановим-Разумником класичний спосіб розкриття змісту думки з метою подальшої її інтерпретації. Історик не тільки не ігнорував наративний метод вивчення декабризму, а й вважав його одним з обов'язкових, що дозволяють представити образ думки персонажа - актора.
Не ставлячи перед собою завдання дослідження «зовнішнього боку історії російської інтелігенції» - виникнення і розвитку таємних товариств, Іванов-Розумник, проте, виявив логіку зародження і еволюції декабризму. Він справедливо стверджував, що декабризм спочатку був протестом проти кріпацтва. Його головним ідейним джерелом стала думка про свободу о...