и збереженні насиченості змісту.
. Логічність - це наявність смислових зв'язків між послідовними одиницями (блоками) тексту.
. Послідовністю володіє тільки такий текст, в якому висновки випливають із змісту, вони несуперечливі, текст розбитий на окремі смислові відрізки, що відображають рух думки від приватного до загального або від загального до приватного.
. Ясність , як якість наукової мови, передбачає зрозумілість, доступність. За ступенем доступності наукові, науково-навчальні та науково-популярні тексти розрізняються за матеріалом.
Лексика наукового стилю мови
Так як провідною формою наукового мислення є поняття, майже кожна лексична одиниця в науковому стилі позначає поняття або абстрактний предмет. Точно і однозначно називають спеціальні поняття наукової сфери спілкування і розкривають їх зміст особливі лексичні одиниці - терміни. Термін - це слово або словосполучення, що позначає поняття спеціальної галузі знання або діяльності і є елементом певної системи термінів. Усередині даної системи термін прагне до однозначності, не виражає експресії і є стилістично нейтральним. Наведемо приклади термінів: атрофія, чисельні методи алгебри, діапазон, зеніт, лазер, призма, радіолокація, симптом, сфера, фаза, низькі температури. Терміни, значна частина яких є інтернаціональними словами, - це умовний мова науки.
У кількісному відношенні в текстах наукового стилю терміни переважають над іншими видами спеціальної лексики (номенклатурними найменуваннями, профессионализмами, професійними жаргонізмами і пр.), в середньому термінологічна лексика зазвичай становить 15-20% загальної лексики даного стилю. У наведеному фрагменті науково-популярного тексту терміни: До того часу фізики вже знали, що еманація - це радіоактивний хімічний елемент нульової групи періодичної системи, тобто - інертний газ; порядковий номер його - 86, а масове число найбільш долгоживущего ізотопу - 222.
Для термінів, як основних лексичних складових наукового стилю мови, а також для інших слів наукового тексту, характерне вживання в одному, конкретному, визначеному значенні. Якщо слово багатозначне, то воно вживається в науковому стилі в одному, рідше - в двох значеннях, які є термінологічними: сила, розмір, тіло, кислий, рух, твердий (Сила - величина векторна і в кожний момент часу характеризується числовим значенням. У даній главі надано інформацію про основні віршованих розмірах). Узагальненість, абстрактність викладу в науковому стилі на лексичному рівні реалізується у вживанні великої кількості лексичних одиниць з абстрактним значенням (абстрактна лексика). «Наукова мова збігається з понятійно-логічним мовою, ... понятійний мова виступає як більш абстрактний» (Баллі Ш. Французька стилістика. - М., 1961. С. 144, 248). Науковий стиль має і свою фразеологію, що включає складові терміни: сонячне сплетіння, прямий кут, похила площина, глухі приголосні, дієприкметниковий оборот, складносурядна пропозицію, а також різного роду кліше: полягає в ..., являє собою ..., складається з ..., застосовується для ... і пр.
Морфологічні особливості наукового стилю мови
Мові наукового спілкування властиві свої граматичні осо...
