Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Доклады » Відновлювальна терапія хворих після черепно-мозкових травм і краніальних операцій

Реферат Відновлювальна терапія хворих після черепно-мозкових травм і краніальних операцій





епілептичний синдром, менінгіт, енцефаліт, паркінсонізм, абсцеси мозку та ін

Енцефаліт. Виділяють обмежений і дифузний з поширенням процесу на перивентрикулярні, діенцефальні і стовбурові відділи мозку з проникненням інфекції в шлуночки і субарахноїдальний простір. Лікування складається із застосування протизапальних і розсмоктуючих засобів. Після ліквідації гострого запального процесу при переважанні вегетативних, судинних і обмінних порушень рекомендується УФ-опромінення комірцевої зони (3-4 біодози), а також електрофорез новокаїну і магнію. Показані також електрофорез брому по очноямкову-потиличної методикою або за методикою загального впливу по Вермелья, електрофорез кальцію по комірцевої методом (по Щербаку). Показано вплив на область шийних симпатичних вузлів ЕМП УВЧ в Атермічні кодуванні (по 5-10 хв, на курс 8-10 процедур). Застосовуються імпульсні струми за методикою електросну при часто-10 жовтня Гц, силі струму 2-3 мА, тривалості імпульсу 0,2 - 0,3 мс, тривалість процедури - 30-60 хв, на курс призначаються 10-15 процедур. При гіпоталамічних проявах рекомендуються ендоназальний електрофорез вітаміну В1, кальцію, новокаїну, масаж комірцевої зони. Розроблено метод електрофорезу Оксибутирату натрію по очноямкову-потиличної методикою, що надає седативну, міорелаксаціонное, болезаспокійливу дію при черепно-мозковій травмі з синдромом травматичної енцефалопатії і церебрастенії, при неврозоподібному, депресивно-ипохондрическом, психоподібними синдромах. p align="justify"> Травматичний арахноїдит розвивається при ударі мозку, субарахноїдальному крововиливі шляхом проникнення інфекції. Більшість авторів вважає його хронічним лептоменінгіту. Розрізняють сліпчівий (гіперпластичний), кістозний і слипчивого-кістозний процеси, а з локалізації їх ділять на діенцефальний, оптико-хіазмальний, конвексітальний, базальний, інтерпедункулярний. p align="justify"> Спайкові зміни базальних відділів приводять до здавлення черепних нервів, порушення циркуляції ліквору, розладу кровообігу, при локалізації в мосто-мозжечковом кутку - до зниження слуху. Перебіг травматичної арахноидита тривалий, хронічний, з ремісіями. Основним і частим симптомом захворювання є головний біль; при її почастішанні знижується працездатність, з'являються дратівливість, стомлюваність, поганий сон, запаморочення, шум у вухах, зниження пам'яті. p align="justify"> Як вже було зазначено, органічні симптоми залежать від локалізації і поширеності процесу. Залучення до процесу гіпоталамічної області викликає посилену спрагу, ожиріння, розлад статевої функції, порушення водного, вуглеводного обміну, вегетативної нервової системи. При конвекситальной локалізації в клініці переважали геми-і монопарези, розлад чутливості, рефлексів. p align="justify"> Реабілітаційні заходи включаються на різних етапах захворювання і складаються з хірургічних і консервативних методів.

У гострому періоді показані антибіотики в поєднанні з сульфамідів, десенсибілізуючі, дегидратирующие кошти. При уповільненому арахноидите без ознак гіпертензії поза загостренням процесу в цілях реабілітації застосовують фізичні методи лікування. p align="justify"> При астенічному синдромі можна застосовувати електрофорез йоду, калію або лидази по очноямкову-потиличної методикою, електрофорез магнію на комірцеву область. При головних болях, нахили до ангиоспазму рекомендується електрофорез новокаїну по ендоназальної методикою. Останній можна призначати як при дифузному, так і при оптико-хіазмально арахноидите. Є дані про застосування ендоназального електрофорезу лекозіма (папаїну) в комплексному лікуванні оптико-хіазмального лептоменінгіту як до, так і після оперативного втручання (через 3-6 місяців після захворювання і через 1 місяць після оперативного втручання), що призводить до поліпшення зорових функцій. Лікування протипоказане при повній сліпоті і наявності судинної патології. Лекозим вводять з анода, сила струму становить 0,5-1,5 мА, тривалість процедури 10-20 хв, всього на курс лікування призначають 20 - 25 процедур. Проводять три курси лікування з перервою спочатку в 3, а потім в 6 місяців між курсами. p align="justify"> Лікування спрямоване на ліквідацію сполучнотканинних розростань в стінках судин, оболонках мозку. При оптико-хіазмально арахноидите може бути застосоване ультразвукове вплив в імпульсному режимі інтенсивністю 0,3-0,4 Вт/см2 на рогівку, а при швидкому падінні зору (при окклюзірующего процесі) - рентгенотерапія (по 150 Р на кожне з чотирьох опромінюваних полів) .

При хронічних церебральних лептоменінгіту (арахноидитах) при рубцевої стадії процесу, наявності адгезивних, кістозних, змішаних форм захворювання розроблений електрофорез гідрокортизону, розчиненого в димексиду. Застосовується метод також при гідроцефальний-дістензіонние, оптико-хіазмального, астеноневротичний, вегетативно-судинної формах. При базальному процесі електрофорез проводять ендоназально, при конвек...


Назад | сторінка 4 з 10 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Електрофорез в хімії, біології, медицині та наукових дослідженнях
  • Реферат на тему: Дихання за методикою К.П.Бутейко і поліпшення зору за методикою А.Н.Стрельн ...
  • Реферат на тему: Рани: класифікація, кардинальні прояви та лікування в періоді локалізації і ...
  • Реферат на тему: Асептична рана на передній черевній стінці в стадії регенерації після опера ...
  • Реферат на тему: Обстеження об'єктів контролю з використанням оптико-механічних та оптик ...