й транспортування. До таких технологій С. П. Міщенко зараховує комбіновані перевезення, які під кутом зору забезпечення економічної безпеки транспорту дозволяють поєднати переваги автомобільного та залізничного видів транспорту. [24, C.148]
Автор також робить висновок, що забезпечення економічної безпеки залізничного транспорту пов'язане з розвитком міжнародних транспортних коридорів, впровадженням прогресивних технологій транспортування і організації швидкісного руху залізничного транспорту. Ці заходи, на думку вченого, в той же час позитивно вплинуть на якість послуг перевезень вантажів транспортом, що відповідатиме сучасним потребам вантажовласників і європейським стандартам транспортування, забезпечить конкурентоспроможність транспорту на вітчизняному та міжнародному ринках перевезень.
1.2 Сутність перевезень вантажу в логістичних ланцюжках
Основою участі транспорту в логістичних ланцюгах поставок є спеціальні норми, закладені Законом «Про транспорт» та Статутом залізниць, згідно з якими транспорт здійснює перевезення вантажів у взаємодії з іншими видами транспорту через систему прямих змішаних сполучень.
У цьому випадку перевезення здійснюються від вантажовідправника до грузополучателю двома або більше перевізниками різних видів транспорту за єдиним перевізним документом. Вантажовідправник укладає договір перевезення у прямому змішаному сполученні з транспортною організацією пункту відправлення.
Ця організація є представником всіх транспортних організацій, що беруть участь у перевезенні, але різні види транспорту виступають в цьому випадку як самостійні учасники відносин, які виконують зобов'язання кожен на своїй ділянці.
Наливні вантажі, вибухові і сильнодіючі отруйні речовини до перевезення транспортом у прямому змішаному сполученні не приймаються. Перелік швидкопсувних, небезпечних, легкозаймистих вантажів, що потребують супроводу провідниками відправників або одержувачів, у прямому змішаному сполученні встановлюється органами управління відповідних видів транспорту за погодженням з Міністерством екології та природних ресурсів. [21, C.148]
Такі обмеження спрямовані на запобігання надзвичайних подій на транспорті, але в процесі реалізації логістичної концепції розвитку перевезень вантажів слід передбачати огородження залізничних перевізників у складі логістичного ланцюга поставок, а також необхідно сформувати механізм їх страхового захисту при взаємодії з іншими видами транспорту.
Страхування використовується тільки при міжнародних вантажних перевезеннях, оскільки цього вимагають закордонні контрагенти і такий підхід відповідає сучасній міжнародній практиці. На вітчизняному транспорті цей спосіб управління ризиками використовується дуже рідко. [20, C.65]
Так, при забезпеченні безпеки вантажних перевезень можуть укладатися договори страхування вантажу або страхування відповідальності перевізника. Але вважається, що перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажів і компенсує збитки у разі втрати, псування вантажу або виникнення інших надзвичайних подій, до того ж така відповідальність закріплюється нормативно-правовими документами в галузі перевезень.
З огляду на це, вантажовласники при перевезеннях вантажів практично не користуються добровільним страхуванням, а існуюче законодавство не передбачає обов'язкового страхування внутрішніх вантажних перевезень транспортом, тому цей напрямок страхового ринку не розвивається.
Підприємства несуть відповідальність тільки за наслідки тих надзвичайних подій, що сталися з вини перевізника, тому часто збитків зазнають і вантажовласники.
Якщо вантаж застрахований, то захищаються інтереси його власника і при компенсації йому збитків, страхова компанія набуває права регресної вимоги до перевізника, який повинен відшкодувати збитки. При застосуванні страхування цивільної відповідальності власників засобів транспорту, може бути завдано шкоди третім особам вантажем, що перевозиться, і виникають збитки, які компенсуються тільки при страховому захисті відповідальності залізничного перевізника. Тобто транспортним підприємствам і в цьому випадку не уникнути втрат.
З поглибленням процесу реформування транспорту, зміною інституційного середовища у сфері залізничних перевезень і активним впровадженням логістичних технологій, ще більш складною стає проблема визначення відповідального за збитки, які виникають при перевезеннях вантажів.
Тому необхідно сформувати основи механізму організації страхового захисту різних об'єктів транспорту та оптимізувати його використання з урахуванням конкретних умов перевезень.
Головною складовою логістичних ланцюжків є трансп...
