Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Отчеты по практике » Педагогічне спілкування

Реферат Педагогічне спілкування





мистецтві управління власним станом.

Творчість, проявляючись у цих 4-х аспектах діяльності вчителя, дозволяє досягти більш продуктивного рівня педагогічної праці.

Важливу роль в організації взаємодії з дітьми грає стиль педагогічного спілкування. Це категорія соціально та морально насичена, вона втілює в собі соціально - етичні установки суспільства і вчителя як його представника.

Загальна характеристика специфіки педагогічного спілкування

Педагогічна взаємодія складається з двох компонентів - діяльності та спілкування. Різні школи (зарубіжні, вітчизняні) надають кожному з них свій статус, виділяють як пріоритети.

Б.Г. Ананьєв, О.М. Леонтьєв, А.В. Петровський розглядають поняття «спілкування» як похідне від категорії «діяльність». Б.Ф. Ломов, В.В. Знаків розглядають спілкування як самостійне явище, що не зводиться до діяльності.

А.Н. Леонтьєв визначає педагогічне спілкування як професійне спілкування, спрямоване на створення сприятливого психологічного клімату та оптимізацію навчальної діяльності всередині учнівського колективу. М.К. Тутушкін визначає педагогічне спілкування як «взаємодія суб'єктів педагогічного процесу, здійснюване знаковими засобами і спрямоване на значимі зміни властивостей, станів, поведінки та особистісно-смислових утворень партнерів».

Зупинимося детальніше на розумінні педагогічного спілкування з точки зору теорії діяльності. Дана теорія широко розкриваєтьсяв роботі відомого радянського психолога А.А. Леонтьєва. Педагогічне спілкування може бути розглянуте як діяльність і як процес. В якості діяльності спілкування виконує інтегративну функцію. Через спілкування реалізуються інші види діяльності.

Комунікативна природа діяльності вчителя означає те, що спілкування реалізує всі інші діяльності, що входять в структуру педагогічної діяльності. Тому спілкування, включене в структуру педагогічної діяльності, отримує назву за типами діяльності - пізнавально-інформаційне, ціннісно-орієнтаційної, организаторское та ін.

Розуміння спілкування з точки зору процесу означає розкриття його динамічних аспектів як діяльності. Спілкування як діяльність включає такі компоненти: мета, мотив - відношення, дія - способи, контроль і результат. Ці структури можуть бути простежені як на рівні групового, так і індивідуального суб'єкта.

Процес діяльності спілкування можна показати на основі системно-структурного підходу. Діяльність спілкування - це система взаємодіючих всередині її елементів (структур). Однак це об'єднання елементів усередині діяльності відбувається по-різному.

Виділено ряди функціональних блоків, в яких відбувається інтеграція різних структур діяльності. Це особистісний і результуючі блоки, блок дій, просторово-часової блок.

У сучасному розумінні, педагогічне спілкування являє собою обмін інформацією та емоціями учасників освітнього процесу. Воно може бути рольовим або особистісним.

Функції педагогічного спілкування:

) інструментальна - передача інформації;

) синдикативного - зміцнення спільності;

) самовираження - самопрезентація;

) трансляційна - передача досвіду з метою навчити.

Ефективність педагогічного спілкування буде залежати від ступеня задоволеності, яку відчуває кожен з учасників, за умови реалізації його актуальних потреб. М.Є. Литвак до сфери таких потреб відносить: потреби в стимуляції (ініціація активності суб'єкта); у подіях (необхідність нових вражень); у впізнавання (підтвердження своєї самоідентифікації); в досягненнях та визнання (необхідність відчувати себе шанованою, гідною людиною); у структуруванні часу (як вид потреби в безпеці).

К.К. Платонов і Г.Г. Голубєв виділили п'ять видів мовного спілкування, які необхідно використовувати у педагогічній діяльності: інтелектуальне (вводити учнів у дискурсна, понятійне поле досліджуваних наук); емоційне (ділитися почуттями і переживаннями); образне (використання практичного досвіду школярів для зіставлення з науковими істинами); асоціативне (використання широкої палітри причинно-наслідкових зв'язків різних явищ); волюнтаристическая спілкування (часте використання спонукає, повелевающей лексики).

Сучасна педагогічна психологія звертає пильну увагу на діалогічний характер ефективного спілкування. Воно можливе тільки в тому випадку, коли партнер по спілкуванню незалежно від віку, статусу та інших характеристик розглядається як рівноправний учасник взаємин. У типології А.Б. Добровича це можливо тільки, якщо вчитель знаходиться на 4 - 7 м рівнях.

Примітивний рівень (с...


Назад | сторінка 4 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Спілкування: вербальні та невербальні компоненти. Види спілкування
  • Реферат на тему: Принципи етикетного Спілкування,! Застосування уніфікованіх мовних кліше в ...
  • Реферат на тему: Організація різних видів діяльності та спілкування дошкільників
  • Реферат на тему: Спілкування и конфлікти в педагогічній ДІЯЛЬНОСТІ
  • Реферат на тему: Психологія спілкування. Три сторони спілкування