Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые обзорные » Перевірочний розрахунок котельного агрегату типу БГМ-35

Реферат Перевірочний розрахунок котельного агрегату типу БГМ-35





обставин заподіяння шкоди. Суд вправі також частково або повністю звільнити цих осіб або одного з них від обов'язку з відшкодування шкоди. Зокрема, якщо заподіяння шкоди мало місце в результаті правомірних дій громадянина по припиненню хуліганських, а також інших злочинних проявів або при затриманні злочинця, громадянин підлягає звільненню від відшкодування шкоди. p align="justify"> Покладення обов'язку з відшкодування шкоди на юридичну особу за шкоду, заподіяну його працівником, являє собою випадок, коли цей обов'язок покладається на особу, яка не є безпосереднім заподіювача шкоди.

У силу приписів пункту 1 статті 937ГК юридична особа або громадянин відшкодовує шкоду, заподіяну його працівником при виконанні своїх трудових (службових, посадових) обов'язків.

Стосовно до правил, передбачених главою 58 ЦК працівниками визнаються громадяни, які виконують роботу на підставі трудового договору (контракту), а також громадяни, які виконують роботу за цивільно-правовим договором, якщо при цьому вони діяли або повинні були діяти за завданням відповідної юридичної особи чи громадянина і під його контролем за безпечним веденням робіт.

Таким чином, вказаною статтею охоплюються випадки покладення обов'язку з відшкодування шкоди на:

- роботодавця;

замовника в цивільно-правовому договорі;

господарські товариства та виробничі кооперативи.

Роботодавець відшкодовує шкоду, заподіяну його працівником при виконанні трудових (службових, посадових) обов'язків, тобто коли працівник, виконуючи роботу на підставі трудового договору (контракту), юридично втілює волю роботодавця. У цьому випадку на роботодавця покладається також ризик збитків, оскільки на практиці він ризикує отримати менше за позовом до безпосереднього заподіювача шкоди, ніж виплатив сам. p align="justify"> Юридична особа (громадянин) не відповідає за шкоду, заподіяну працівником хоча і під час роботи, але не при виконанні своїх трудових (службових, посадових) обов'язків. Розглянемо наступні приклади. p align="justify"> Покладання відповідальності з відшкодування шкоди на особа, яка виступає в якості замовника за цивільно-правовим договором підряду, може

мати місце лише у випадках, якщо громадяни, які виконують роботу за цими договорами, діяли або повинні були діяти за завданням відповідної юридичної особи (громадянина) і під його контролем за безпечним веденням робіт.

У даному випадку законодавцем використана юридична конструкція, за допомогою якої особи, що залучаються до виробничий процес на основі цивільно-правового договору, визнаються всупереч нормам трудового права працівниками юридичної особи. Слід зазначити, що таке допущення використано законодавцем тільки для цілей глави 58 ЦК "Зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди" та в інших випадках...


Назад | сторінка 41 з 59 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Особливості відповідальності роботодавця за шкоду, заподіяну працівникові п ...
  • Реферат на тему: Відшкодування шкоди, заподіяної життю або здоров'ю громадянина. Компен ...
  • Реферат на тему: Матеріальна відповідальність працівників за шкоду, заподіяну наймачеві при ...
  • Реферат на тему: Зобов'язання внаслідок заподіяння шкоди. Індивідуалізація юридичної ос ...
  • Реферат на тему: Розірвання трудового договору з працівником внаслідок грубого порушення ним ...