новному слідують оригіналу. Якщо в оригіналі реферируемой статті даються позначення, не прийняті у вітчизняній науковій і технічній літературі, необхідно замінити їх прийнятими. p align="justify">. Референт підписує реферат, проставляє свої ініціали і дату складання реферату. Якщо реферат виконується для якоїсь організації, необхідно з'ясувати вимоги до реферату цієї організації. p align="justify"> Структура реферату
Структура реферату залежить від характеру реферованого матеріалу і не може бути єдиною.
Для бібліографічного реферату структура може бути наступною:
. Бібліографічний опис (автор, назва, місце і рік видання, кількість сторінок) (БО);
. Головна думка (ідея) реферату (ГМ);
. Виклад матеріалу (істота змісту) реферируемой роботи (ІМ або СС);
. Референтскі коментар (примітки референта) (РК). p align="justify"> Для рефератів монографічних і зведених за матеріалами військового та юридичного характеру можна використовувати наступну структуру реферату:
. Бібліографічний опис першоджерела і тема реферату (БО);
. Головна думка (ГМ);
. Виклад матеріалу (ІМ);
. Висновки (В);
. Референтскі коментар (РК). p align="justify"> Бібліографічний опис (БО): автор і назва першоджерела даються російською (іноземною) мовою, якщо в цьому є необхідність, місце, рік видання, кількість сторінок. У навчальному зведеному і оглядовому рефератах БО може опускатися, а замість нього в кінці реферату наводяться В«Список використаної літературиВ». Тема реферату, особливо зведеного або оглядового, як було сказано вище, може не збігатися з темою реферованого матеріалу, і може формуватися з різних джерел. p align="justify"> Головна думка є відповіддю на задану тему. Хоча в деяких матеріалах автор нечітко формулює головну думку, референт зобов'язаний висловити її та ясно сформулювати. p align="justify"> Виклад змісту матеріалу є найважливішою частиною реферату. У викладі матеріалу, заснованому на узагальненні, і полягає істота реферату. p align="justify"> У рефераті - конспекті виклад матеріалу зводиться до узагальненого викладу всіх основних положень першотвору в тому числі іноді і другорядних.
Однак реферат ніколи не повинен підмінятися перекладом. До переведення слід звертатися лише при використанні узагальнень, що містяться в оригіналі або при цитуванні. У рефераті - резюме узагальнюються основні положення першотвору, другорядні ж, не мають прямого відношення до теми, виключаються. p align="justify"> Висновки - відповіді учасника на поставлене у статті питання, - є логічним розвитком головної думки. Слід пам'ятати, що висновків може бути декілька і що вони не обов'язково повинні знаходитися в кінці матеріалу. p align="justify"> Залежно від внутрішньої структури статті вони можуть бути і в середині і навіть на початку статті.
референтскі коментар може включати в себе:
) загальні зауваження юридичного та ідеологічного порядку;
) зауваження до історії питання: зв'язок з минулими і справжніми подіями та явищами;
) фактичні уточнення та роз'яснення, які повинні бути обов'язково застережені референтом;
) довідку про автора і джерелі;
) вказівки на інші джерела та матеріали з даного питання.
Ясно, що коментар не обов'язково буде виділятися в окрему рубрику: він може даватися і в ході викладу матеріалу, ті чи інші пункти коментаря можуть опускатися.
Робота над рефератом
Етапи роботи над реферативним перекладом.
Етап № 1. Попереднє знайомство з оригіналом. Читання всього тексту. Перегляд спеціальної літератури в даному області. p align="justify"> Етап № 2. Розмітка тексту. Виключаються частини тексту беруться в квадратні дужки. p align="justify"> Етап № 3. Читання залишився за дужками тексту. Усунення можливих диспропорцій і незв'язних. p align="justify"> Етап № 4. Повний письмовий переклад частини оригіналу, що залишилася за дужками. p align="justify"> Анотування спеціалізованою літературою
Інструкцією називається гранично стисла характеристика матеріалу, що має чисто інформаційне призначення. На відміну від реферату, анотація не може замінити собою самого матеріалу. Вона повинна дати читачеві лише загальне уявлення про основний зміст книги або статті. Мистецтво анотування полягає в умінні правильно визначити, що саме є головним, найважливішим. p align="justify"> Анотація може мати наступну структуру:
) бібліографічне опис (автор, назва книги, роботи або статті, місце і рік видання);
