онфлікту.
Говорячи про гострий соціальний конфлікт, перш за все, мають на увазі конфлікт з високою інтенсивністю соціальних зіткнень, внаслідок яких в короткий термін витрачається велика кількість психологічних і матеріальних ресурсів. Для гострого конфлікту характерні в основному відкриті зіткнення, які відбуваються настільки часто, що зливаються в єдине ціле. Гострота конфлікту в найбільшій мірі залежить від соціально-психологічних характеристик протиборствуючих сторін, а також від ситуації, що вимагає негайних дій. p align="justify"> Зовнішньою ознакою вирішення конфлікту може служити завершення інциденту. Саме завершення, а не тимчасове припинення. Це означає, що між конфліктуючими сторонами припиняється конфліктна взаємодія. Усунення, припинення інциденту - необхідна, але недостатня умова погашення конфлікту. Часто, припинивши активну конфліктну взаємодію, люди продовжують стан, шукати його причини. У цьому випадку конфлікт спалахує знову. p align="justify"> Дозвіл соціального конфлікту можливе лише при зміні конфліктної ситуації. Ця зміна може приймати різні форми. Але найбільш ефективною зміною конфліктної ситуації, що дозволяє погасити конфлікт, вважається усунення причини конфлікту. При раціональному конфлікті усунення причини з неминучістю призводить до його дозволу, але для емоційного конфлікту найбільш важливим моментом зміни конфліктної ситуації слід вважати зміну установок суперників відносно один одного. p align="justify"> Можливо також вирішення соціального конфлікту шляхом зміни вимог однієї з сторін: суперник йде на поступки і змінює цілі своєї поведінки в конфлікті. p align="justify"> Соціальний конфлікт може бути також вирішений у результаті виснаження ресурсів сторін чи втручання третьої сили, що створює величезну перевагу однієї зі сторін, і, нарешті, в результаті повного усунення суперника. У всіх цих випадках неодмінно відбувається зміна конфліктної ситуації. p align="justify"> Сучасна конфліктологія сформулювала умови, при яких можливе успішне вирішення соціальних конфліктів. Одним з важливих умов є своєчасний і точний аналіз його причин. А це передбачає виявлення об'єктивно існуючих протиріч, інтересів, цілей. Проведений під таким кутом зору аналіз дозволяє окреслити ділову зону конфліктної ситуації. Іншим, не менш важливим умовою є обопільна зацікавленість у подоланні протиріч на основі взаємного визнання інтересів кожної зі сторін. Для цього сторонам конфлікту треба прагне звільнитися від ворожості і недовіри один до одного. Досягти такого стану можливо на основі мети, значимої для кожної групи на більш широкій основі. Третім, неодмінною умовою є спільний пошук шляхів подолання конфлікту. Тут можливе використання цілого арсеналу засобів і методів: прямий діалог сторін, переговори за участю третьої сторони і т.д.
Конфліктологія виробила ряд рекомендацій, проходження яким прискорює процес вирішення конфлікту: 1) під час переговорів пріоритет повинен віддаватися обговоренню змістовних питань; 2) сторони повинні прагнути до зняття психологічної і соціальної напруженості; 3) сторони повинні демонструвати взаємну повагу один до одного; 4) учасники переговорів повинні прагнути перетворити значну і приховану частину конфліктної ситуації у відкриту, гласно і доказово розкриваючи позиції один одного і свідомо створюючи атмосферу публічного рівноправної обміну думками, 5) усі учасники переговорів повинні виявляти схильність до компромісу. p>
. Поняття і класифікація спеціальних соціологічних теорій
Загальні і спеціальні соціологічні теорії - системи наукового соціологічного знання, спрямовані на вирішення питання про можливості та межах пізнання суспільства у певних аспектах і розвиваються в рамках певних теоретико-методологічних напрямів.
Спеціальні соціологічні теорії. На цьому рівні розташовуються галузі соціального знання,
мають своїм предметом дослідження відносно самостійних, специфічних підсистем соціального цілого і соціальних процесів.
Види спеціальних соціальних теорій:
) теорії, які вивчають закони розвитку окремих соціальних спільнот;
) теорії, що розкривають закономірності та механізми функціонування спільнот в тих чи інших сферах суспільного життя;
) теорії, що аналізують окремі елементи соціального механізму.
Спеціальні соціологічні теорії порівняно із загальною соціологічною теорією мають більш вузьку сферу застосування.
Кожна спеціальна теорія вивчає якусь щодо автономну сферу суспільного життя, закономірності та тенденції їх розвитку, механізми дії.
Зазначені теорії - це багатошарове утворення, яке обумовлює ряд причин: відмінність...