група включає слова, що позначають різні споруди.
Арик - використовується в прямому значенні «водопровідний канал»: «зів'яли незрошувані великі сади, так як нікому було прочищати арики і проводити воду» [1, c. 370].
Курган - має з тюркського значення «могильний пагорб або фортеця», але ми можемо припустити, що в романі дане слово може використовуватися і в якості простий височини, пагорба: «швидкість коней степових дізнаєшся, коль проскачешь вихором по курганах ... »[1, c. 197].
Восьма група включає явища природи: бархан, буран (дані слова позначають явища, типові для місцевостей, в яких відбувається дія роману), туман (у тексті часто вживається як прикметника - туманне, яке виступає і в прямому значенні, для пояснення природного явища: «всі будівлі міста ще були занурені в туманні сутінки» [1, c. 62], і в переносному значенні для позначення «чогось неясного, невиразного»: «вислухавши туманну мова векіль,« Луска змії »зрозуміла ...» [1, с. 84]).
Дев'ята група включає в себе найменування зброї та предметів, що додаються до них: кинджал (використовується в прямому сенсі: «він витягнув з піхов вузький кинджал, вирізав з спини джейрана кілька тонких шматочків м'яса і, нанизавши їх на прутик, став підсмажувати над вугіллям багаття »[1, c. 35], і в переносному для позначення певних якостей людини:« Кара-Кончар - кинджал помсти, спис гніву і меч відплати »[1, c. 37]), сагайдак ( використовується в прямому значенні «футляр для стріл»: «коли останні супутники Тимур-Мелика були вбиті, а в сагайдаку його залишилося всього три стріли, за ним гналися вже лише три монгола» [1, c. 183], і в переносному сенсі для позначення якого-небудь «згустку, об'єднання»: «і всі ці хани -« коназі »- між собою гризуться, як собаки з різних кочевий. Тому розгромити їх буде неважко. Ніхто не зібрав цих« коназей »в один сагайдак, і немає у них свого Чингісхана »[1, c. 313].
Караул - використано в первісному значенні тюркського слова «варта», табір - використано в значенні «похідного розташування військ»: «в степу, в стороні від монгольського табору, розтягнувся збірний табір воїнів різних племен, приставших в шляху до монголам »[1, c. 291].
Окремо розглянемо наступні слова: гроші (тюркизм, міцно увійшов в російську мову, в якому тепер є домінуючим словом з даною семантикою), червоний (для позначення кольору: «попереду десятків тисяч вершників скакав широкогрудий гнідий кінь, змахуючи пофарбованим у червоний колір хвостом »[1, c. 105], карий (як і прийнято правилами російської мови, використовується тільки для позначення кольору очей:« підбігши до Джучі-хана, хлопчик звичним жестом впав на коліна, торкнувся чолом килима і схопився , поглядаючи на всіх блискучими карими очима »[1, c. 278]).
У цьому параграфі були розглянуті тюркізми, добре освоєні російською мовою, іншомовне походження яких вже не відчувається. В. Ян, крім слів, що прийшли безпосередньо з тюркських (наприклад, килим, скриня, кожух, халат, цегла, караул, кинджал, туман, яр та ін.), Використовує слова, які прийшли в російську мову з інших мов при посередництві тюркських (наприклад, таз, гніт, комора, сарай, намет, бірюза та ін.). Було розглянуто функціонування даних слів в романі, особливості використання. Автор використовує застарілі слова, характерні для описуваної епохи (наймит, каптан); слова в переносних значеннях, що характеризують якості людини (кат, перли, хміль, барс, тушканчик, беркут, тарган, туманний, кинджал), слова в прямих значеннях (кочівник, скарбник, килим, скриня, капкан, торба, курінь, парча, сап'ян ); відзначимо також використання тюркізмів в їхніх споконвічних значеннях (халат), вживання полісемічних слів у їх різних значеннях (очерет), використання слова в якості символу (мавпа). Таке широке використання добре освоєних тюркізмів демонструє майстерність автора у зображенні історичної та побутової реальності тюркських народів.
. 2 Використання варваризмів та іншомовних вкраплень
У цьому параграфі ми звернемося до аналізу використання в тексті роману В. Яна «Чингісхан» запозиченої лексики, зокрема варваризмів та іншомовних вкраплень.
Об'єднання даних типів запозичених слів в один параграф пояснюється тим, що в романі було виявлено дуже мале їх кількість.
На початку параграфа ми знову звернемося до визначень варваризмів та іншомовних вкраплень, даних в роботах вчених і вже розглянутих у першому розділі дипломної роботи. Н.М. Шанський називає варваризмами «слова, які вживаються в тексті в латинській графіці і зберігають орфографію мови-джерела, які позначають предмети або явища чужого побуту, мають аналоги в російській культурі» [33, с. 245]. Л.П. Крисін іншомовними вкрапленнями називає «слова або сполучення слів, що передаються на письм...
