і та в усній російської мови графічними і фонетичними засобами мови-джерела» [14, с.126].
У романі варваризми і іншомовні вкраплення передані графікою російської мови, хоча у іншомовних вкраплень орфографія зберігається від мови-джерела.
Варваризми у творі відносяться до наступних лексико-семантичним групам: слова з архисема «людина», зокрема, що позначають родинні стосунки («дада» - батюшка, «бобо» - дідусь), а також до слів мовного етикету («салям» - вітання), остання група не була виділена у другому розділі в якості окремої, так як містила в собі тільки одне слово, яке є Варваризм («салям»), тому ми розглядаємо його в третьому розділі.
Слова «бобо» і «дада» не знайдені в розглянутих в даній дипломній роботі словниках, і визначити їх етимологію і значення НЕ представіляется можливим. Тому для пояснення значення даного слова ми використовуємо коментар самого автора, який у виносках до роману пояснює «дада» - як пестливе слово «батько», «батюшка» [1, c. 63], а «бобо» - дідусь [1, c. 69]. Використання в тексті саме варваризмів, а не російськомовних аналогів ми можемо вважати виправданим, оскільки автор таким чином вводить у текст національний колорит, наближає читача до мови-джерела. Ми можемо припустити, що В. Ян міг ці слова придумати, стилізувавши їх під тюркські або арабські найменування родичів, або ж ці слова не відображені у словниках з причини втрати або рідкого (локального) вживання. Сам В. Ян, за даними його біографії, багато подорожував країнами Середньої Азії і вільно спілкувався з тубільцями, отже, ми можемо припустити, що дані слова він міг отримати під час бесід з ними і потім використовувати в романі для виконання вищеописаних функцій.
Слово «салям» ми також не змогли виявити в словниках, але в «Ісламському енциклопедичному словнику» дане слово згадується в статті «іслам»: «ще одним значенням слова Іслам, корінь якого складають букви з-л-м, є слово Салам (світ) ». Використовуючи дане слово, мусульмани вітають один одного, бажаючи світу. У тексті дане вітання використовується 20 раз і виходить від героїв, є жителями ісламських госуд?? рств (зокрема, Хорезма). Один раз зустрічається форма «салям - алейкум», використана в тексті також як вітання [32, дата звернення: 24.04.2014].
Іншомовних вкраплень в тексті зустрілося майже в чотири рази більше. Деякі мають коментар В. Яна, використані один раз або кілька разів. Переклад ми виявляємо у виносках: «Алиб-бариня!» - Візьміть його! [1, c. 241]; «Аллахума Селла» - дане іншомовне вкраплення не коментується автором; «Байартай! Уррагш! »- До побачення! Вперед! [1, c. 243] - частина даного іншомовного вкраплення також використовується для вираження мовного етикету; «Дер Халь! Хош-Халь! »- Зараз! Веселіше! [1, c. 205]; «Іншалла!» - Пояснюється в контексті роману: «дай-то Аллах!», Дане висловлювання позначає звернення до аллаха [1, c. 167]; «Ойе» - у тексті не пояснюється, але судячи з употребительности (використано в тексті дев'ять разів) і використанню в окличних конструкціях ми можемо припустити, що це вигук; «Ха!» - Стій! [1, c. 147]; «Я-гу-у! Я-хак! Ля ілляхі илля-гу-у! »- Заклик дервішів, що означає:« Так, це він, справедливий, немає іншого Аллаха, крім нього! »[1, c. 44], використано в тексті 2 рази. «Сор-та-пай» - В. Ян пояснює в тому ж реченні, що і іншомовне вкраплення: «ти його одягнеш« сор-та-пай »(з ніг до голови) і даси йому все: чекмень, сорочку, шаровари, шкарпетки, чоботи, пояс і тюрбан »[1, c. 77]. Ще 3 прикладу: «а ти, поважний" джигіт-гешт »(блукач всесвіту), приходь сьогодні ввечері до мене» [1, c. 77]; «Хош! (Гаразд!) [1, c. 102]; значення слова «гелюбсен» у реченні: «гелюбсен, гелюбсен!- Сказав чорнявий юнак і стрімко скочив »[1, c. 98] В. Ян пояснює як «підійди». Дані приклади використані в тексті по одному разу.
Таким чином, у романі В. Яна «Чингісхан» налічується 3 найменування варваризмів і 11 іншомовних вкраплень. Всі вони виконують свою основну функцію - створення національного колориту мови. Ці слова використовуються в тексті не в авторському оповіданні, а частіше в мові героїв, отже, даним прийомом автор поміщає читача в атмосферу відбуваються в романі подій, в культуру, мову, носіями яких є герої.
. 3 Використання екзотизмом в романі В. Яна «Чингісхан»
Як уже говорилося в першому розділі даної роботи, екзотизму являють собою слова, що позначають реалії побуту, культури чужих народів, яких ми не виявляємо в російської дійсності і в мові, тобто вони не мають еквівалента в російській мові. За І.С. Воронкової, «термін екзотизм вже має на увазі певну инородность, чужість слова системи приймаючої його мови, а в ряді випадків і незрозумілість його значення» [Воронкова, +2006, дата звернення: 25.04.2014].
Екзотизми показують середу ч...
