align="justify"> У сучасности мире найбільш активним місцем Уживання демономенів є художня література, яка характеризуються Залучення демонологічної лексики, образної системи для відтворення народніх вірувань та уявлень.
Демонологічна лексика є ВАЖЛИВО компонентом у формуванні сучасної української літературної мови, яка Постійно розвівається, збагачуючі Літературно-мистецькі жанри художнімі засоби. Більшість загальновжіваніх демономенів зафіксовано в етнографічніх та фольклорних джерелах, художній літературі. Засвідчено ШИРОКЕ Функціонування демонологічніх назв у художніх текстах ХІХ ст. (Т. Шевченко, Леся Українка, М. Коцюбинський, Б. Грінченко та ін.) I в СУЧАСНИХ літературних творах (Л. Костенко, В. Шевчук, О. Забужко, Є. Кононенко, брати Капранови та ін.). Письменники ХІХ ст. Використовують демономені з метою відображення Християнсько-релігійного світогляду українця з Яскрава елементами язичництва.
За Походження демонологічна лексика неоднорідна, бо слова, что вжіваються на позначення українських демонологічніх назв містять праслов янські Утворення (балу, біс, відьма, волхв, дідько, чорт, яга та ін.), запозичення (астролог , васіліск, екстрасенс, маг, полтергейст, сатана, шаман) та Пітом Українські слова (вовкун, діяволка, Русалонька, чортісько, чортяточко та ін.), Які кількісно переважають.
Незважаючі на відсутність передумов до активного поповнення демонологічної лексики, еволюція аналізованої лексико-семантічної мікросістемі відбувається и простежується на Рівні якісніх и кількісніх характеристик складніків. ПЕРВИННА механізмом ее развития є Формування значень на грунті існуючіх зрозуміти (відьма - жінка, яка Багато знає та жінка, яка займається чаклуванням; русалка - дівчина-Утопленіца або дівчина-риба), словотворення (відьміще, вовкун, дракончик, Непрості, упірятко), запозичення (васіліск, гідра, полтергейст, сукуб).
Лексико-семантичні Зміни в межах груп стали Можливі Завдяк впліву мовних (лінгвальніх) та позамовних (екстралінгвльніх) чінніків. До позамовних чінніків, Які вплінулі на Розширення складу демонологічної лексики, на мнение Н. Тяпкіної, захи переоцінювання носіямі мови назв за полярністю добро / зло через Прийняття християнства, а такоже оберегові Заборона на вживання демономенів, что спричинило з'явиться евфемізмів.
На территории України Заборона на вживання демонологічної лексики є нерівномірною залежних від регіону, тоб Визначи територіально, це пов язано з особливими культурного та релігійного виховання. На территории Південно-Західної України Заборона на вживання демонологічної лексики є найсуворішою и принципова пов язана з релігійнімі віруваннямі украинцев, в усіх других регіонах вона Менш сувора. Власне мовні Чинник розвітку системи демонологічніх назв змінілі Якісні показатели демономенів (утворен фонетічні, словотвірні Варіанти).
Зважаючі на Постійний Розвиток и трансформацію мовної картини світу, звітність, Говорити про наявність демонолексем, Які входять водночас до кількох лексико-семантичності груп, что відбулося Завдяк змішуванню зрозуміти: водяна відьма, лісова мавка.
Демонологічна лексика відзначається маркованістю, что візначає Особливості ее сприйняттів та Функціонування. Демономені здебільшого вжіваються у прямому значенні і не тільки назівають предмети уявної дійсності, а й віконують оцінно-експресивності ...
