відносимо до историзмам, так як на зміну мечам прийшло вогнепальну зброю, а кольчуг та обладункам - бронежилети й інше захисне спорядження; військові музичні вшанування збереглися у варіанті військових парадів, але сама реалія і слово в російській мові не використовуються.
Таким чином, було виділено одне найменування екзотизмом-архаїзмів (кетмень) і 13 найменувань екзотизмом-историзмов (ясак, калям, корзно, чекмень, чапан, басма, арк, диван-АРЗ, курултай, орда, кончар, тумен, нуба). На жаль, ми не можемо з повною впевненістю вважати дані слова екзотизму-архаїзмами і екзотизму-историзмами, ми припускаємо це з обережністю, оскільки дані слова, хоча і позначають давно втрачені реалії, можуть зберігатися в малорозвинених тюркських державах або ж могли придбати осучаснені форми. Автор вдається до використання даних слів для характеристики епохи, так як у романі вони ілюструють різні сфери життя людей періоду розквіту монгольського царства.
. 5 Інші екзотизму в романі В. Яна «Чингісхан»
Крім архаїзмів і історизмів, серед використаних автором у романі екзотизмом ми можемо виділити й «інші екзотизму», в існуванні та функціонуванні яких на сьогоднішній день ми можемо не сумніватися. До даних найменуваннями екзотичної лексики відносяться слова, що позначають предмети побуту, явища побуту, тварин, рослини, їжу і напої, просторові поняття, пов'язані з релігією та інші. Деякі слова можуть залишатися екзотизму тільки в своєму прямому значенні, а при лексико-семантичному зсуві купувати інші значення.
Бурдюк (мішок з цільної шкури тварини - для зберігання і перевезення вина, кумису на Близькому Сході, Кавказі і т.п.) - є тюркизма, використовується в тексті для ілюстрації предметів побуту. У російській мові в прямому значенні не використовується, але внаслідок лексико-семантичного зсуву придбав розмовне значення - «товстий живіт, черево». Таким чином, екзотизмом тут є тільки пряме значення слова.
Повсть - покривало. Також є тюркизма. У російській мові дане значення не використовується, але дане слово вживається для позначення матеріалу, з якого виготовляють валянки або повстяне взуття. Достархан - екзотизм з іранських мов (перського), скатертину або сервірований стіл з частуванням. Дане слово є екзотизмом в прямому значенні.
Арба - віз. Аркан - ласо, недоуздок, мотузка для прив'язування тварин. Дане слово практично не використовується в російській мові, ми використовуємо іспанське «ласо». Обидва слова є тюркськими екзотизму.
«Гарем» або іранський аналог «ендерун» - жіноча половина будинку. Якщо друге слово є екзотизмом з іранського мови, то «гарем» - не є словом східного походження, хоча і позначає реалію сходу. Даний екзотизм прийшов із французької мови, хоча джерелом має арабське слово «haram», що означає «заборона».
Юрта - тюркизм, що прийшов в російську мову в XVIII столітті. Позначає «житло, будинок». Слово «курінь» (тюркського походження) позначає в тексті «скупчення юрт», наприклад: «кожен курінь ставилося кільцем в кілька сот юрт, відібраних у кипчаків. В курені нараховувалася тисячі воїнів »[1, c. 290]. Але в нашому розумінні «курінь» - це житло чи річна споруда у козаків, це ж значення вказано «Словнику тюркізм в російській мові» Е.Н. Шиповий. Отже, в тексті твору, швидше за все, ми маємо справу з первісним значенням даного слова (скупчення юрт).
Кишлак - село, селище в Середній Азії. В'юк - зв'язка, скарб, пожитки. Каюк - невеликий човен з плоским дном і двома веслами. Чепрак - покривало під сідло. Всі ці слова є тюркськими екзотизму, вони служать в тексті для додання колориту і достовірності описуваного. Слово «калим» описує таке явище побуту тюркських народів, як викуп за наречену. Дане слово в розмовній російській мові набуло інше значення - надання приватній послуги за винагороду (наприклад, зробити ремонт у квартирі знайомих людей за плату), звідси навіть з'явився розмовний дієслово «калим», який має те ж значення. Але як вже позначалося в інших прикладах, сучасні варіанти значень тюркських слів В. Ян не використовує, тому що описує історичні події та побут народів XIII століття.
Малахай - велика вухата шапка на хутрі або з чотирма лопатями (дві на щоки, одна на потилицю, невелика четверта - на лоб). Тюрбан - слово, яке прийшло з французької мови, хоча джерелом було перське слово і позначало «тканина з кропиви». Нами розуміється як головний убір з намотаною тканини. Хоча дане слово і є екзотичним, але останнім часом це слово входить в активний ужиток, позначаючи головний убір, використовуваний після прийняття водних процедур або під час застосування різних засобів для волосся. Так як ми описуємо словниковий склад екзотизмом на час написання роману, тобто на 1937 року, то дане слово буде екзотизмом...
