Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Порівняльна характеристика братських шкіл та єзуїтськіх колегіумів на українських землях у першій половіні XVI-першій половіні XVII ст.

Реферат Порівняльна характеристика братських шкіл та єзуїтськіх колегіумів на українських землях у першій половіні XVI-першій половіні XVII ст.





лікована у +1599 р. у Неаполі.

Формуючі ВЛАСНА освітню ятір, єзуїти чітко визначили систему пріорітетів навчальної ДІЯЛЬНОСТІ. Так, орден абсолютно передбачало формирование шкіл початкових уровня, скеровуючи дію «Ratio Studiorum» на релігійне виховання суспільної еліти - дворянства, шляхти, Вплив якої МІГ Сменить релігійну карту Європи. На Відміну Від шкіл других тіпів, єзуїтські Залишани безкоштовна, а високий рівень особістої та організаційної дисципліни вважався гіднім Подивил та наслідування. З Іншого боці, статути ордену достаточно коректно відображалі ї ставленого до вищої освіти - здобуваючі Давні Європейські університети, чі засновуючи Нові академии, єзуїти обмежуваліся організацією ВіДДіЛЕНЬ філософії та теології, що не прагнучі вдосконалюваті методи навчання та виховання галузевих фахівців, як це робілі Класичні «нецерковні» університети. [II; 35]

Класичний єзуїтській колегіум формувався на Основі п ятікласної граматичний-ріторічної школи (інфіма, граматика, синтакса, поетика, риторика). Перший та Останній класи передбачало можлівість дворічного навчання - перший для тихий, хто МІГ не знати латино, а Последний - з Огляду на важлівість та практичність ужітковість розділу науки. Окрім того, вищий рівень навчання передбачало опанування дво- або трірічного філософського курсу. [II; 38] Збільшення терміну навчання пов язували и з формаційнім контекстом процесом відбору кандидатів для вступления та Служіння в ордені. Організація шкільництва булу Повністю підпорядкована генералу, Який отримувалася звіти-реляції від ректорів, а ті, своєю черго, доручалі безпосереднє керівництво Опис учбовим процесом префектам студій. Настоятель провінції здійснював нагляд за організацією школи, а такоже вместе с ректором прізначав на посади відповідніх кандидатів. Формуючі новий тип вченого ченця в Европе, статутні документи передбачало доповідну ПЕРЕЛІК НЕ лишь фахових, но ї морально-педагогічних якости тихий, хто МАВ займатись Адміністративні посади у школах. [IV; 53]

Так, согласно з «Ratio Studiorum», генеральний префект студій має буті виняткова вправно у науках, а такоже ревнує и розсудлівім у тому, что Йому буде доручили. Его обов язок - буті знаряддям ректора у доброму урядженні студій; того у справах для, что стосують студій, усі професори, студенти І даже префекти студій у семінаріях мают картає Йому з належности сміренністю. Префект, своєю черго, зобов язаний Заздалегідь завбачіті, кого МІГ бі мати за професорів, тобто тихий, хто є вчений, старанний и наполеглива, хто дбає про поступ студентов, а отже, зможите вікладаті дисципліни. [IV; 60]

Документ передбача такоже суворі вимоги до лекторів, Які забезпечувалі викладання ОКРЕМЕ предметів. Так, например, магістр, что МАВ Забезпечувати Вивчення Святого Письма, винен добро орієнтуватіся у Схоластичність богослов ї, знаті Історію та буті вправно у красномовстві. Професор єврейської мови, окрім арамейської, МАВ бі володіті прінаймні Грецький та сірійською. Професор філософії зобов язаний пройти дворічне повторення курсу богослов'я, а такоже НЕ буті схільнім до новацій та Надто вільнодумнім. У «Ratio Studiorum» були передбачені Головні методи и форми роботи викладача з учнямі, розпісані вимоги до лекцій, діспутів та Бесід, обумовлено Особливостігри їх организации, мета та цілі.

Таким чином, Общество Ісуса, розвиваючий засади Ratio Studiorum у НОВИХ условиях, декларує трьох Головні напрямки Реформування шкільництва: 1) запровадження НОВИХ предметів (математичних наук, новочасних мов, історії, географії, права); 2) реформа предметів, Які Викладаю Ранее (граматика, Класичні мови, риторика); 3) відокремлення суспільної Функції школи, Залучення ее до Суспільно-державних довід.


РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЯЛЬНСТІ БРАТСЬКИЙ ШКІЛ


2.1 з'явиться братств як протідія єзуїтськім колегіумам


Братства - це общини міського населення. До них в основному входили реміснікі та купці, Які сповідалі православної Віру Незалежності від національності, СОЦІАЛЬНОГО та майнового стану. Братства в своїй ДІЯЛЬНОСТІ керували демократичним принципом. Усі питання братчики вірішувалі на загально зборах більшістю голосів.

Братські школи посідають особливе місце среди Навчальних Закладів України в XVI ст. [19]

Діяльність братства мала Такі напрямки: охорона благочестя та порядку, благоустрій братства и борьба за національну самостійність, охорона православ'я. Останній напрямок ДІЯЛЬНОСТІ братства НЕ вказувався у статутах Із Цілком зрозуміліх причин. Можливо, це дало привід Багат досліднікам розглядаті братства як мірні организации. Альо известно, что КОЖЕН, хто вступав до братства, Складанний присягу («цілувалі КОЖЕН за всех и всі за шкірного чесний хрест») стоя...


Назад | сторінка 5 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Основні школи ушу. Техніка рухів, що лежить в основі шкіл
  • Реферат на тему: Оптимізація викладання теоретичних дисциплін в нових умовах навчання (на пр ...
  • Реферат на тему: Інтерактивні методи навчання іноземної мови у 5-7 класах середньої загально ...
  • Реферат на тему: Типове обладнання апаратних і студій радіобудинки
  • Реферат на тему: Основне питання філософії. Напрямки і школи у філософії