align="justify"> Спочатку нове слово дається в простому і зрозумілому учням контексті (бажано - в контексті спонукального пропозиції), потім розглядається в певній ізоляції, пов'язаної з виділенням і засвоєнням вимовних або словотворчих компонентів, і, нарешті, знову пред'являється в контексті, пов'язаному з тією чи іншою ситуацією, досить знайомою учням. При цьому нова лексика включається насамперед у систему досить знайомих і відпрацьованих з учнями синтаксичних моделей і граматичних форм.
Робота з розвитку лексичної сторони мовлення учнів передбачається у всіх програмах початкових класів спеціальних (корекційних) освітніх установ.
А. Г. Зикеев виділяють чотири етапи, пов'язаних з введенням в мова учнів нової лексики [5, с. 102 - 105]:
Перший етап - пред'явлення мовного матеріалу з включенням нової лексики.
Характерним для даного етапу є використання побу дітельнуюробочу форм мовлення (доручень, розпоряджень, прохань), застосовуваних як засіб усвідомлення учнями смислового змісту нових слів, граматичних форм або синтаксичних конструкцій при неодноразовому повторенні їх учителем (у різних контекстах , з різними варіантами словесного оформлення). Одночасно передбачається семантизация лексики.
Для контролю за розумінням сприйнятого служать демонстрація предметів і дій з ними, первинне репродуктивне відтворення і осмислення мовного матеріалу, його членування і виділення в ньому лексичних і структурних компонентів.
Початковий етап з формування лексики характеризується введенням в словник учнів слів з конкретним і прямим значенням, що підрозділяються на слова-предмети, слова-дії, слова-ознаки (окремо групуються слова з чітко виділяються за значенням словотворчими елементами) [5, с. 67]. Це не виключає інших уроках знайомства зі словами, що мають абстрактне або переносне значення. Але й тут засвоєнню слів з цим значенням має передувати знайомство з конкретним і прямим значенням даного слова. Лише наприкінці періоду початкового навчання в спеціальні вправи вводяться слова, що мають абстрактне значення.
При роботі над знаменними словами слід враховувати не тільки їх лексичне значення, але й структуру, словотворчі зв'язку. Якщо в нерозкладних, непохідних словах в більшості випадків зв'язок між звучанням і значенням слова мнляется непроизводной, невмотивованої, то для розкладені слів, які розпадаються на складові словообразующіе елементи, такий зв'язок є похідною і в смисловому відношенні мотивованої (наприклад, трактор і тракторний, тракторист). Мотивування значення слів тракторист і тракторний втекти із з'єднання виробляє основи трактор з суфіксами немає, що позначає в сукупності з цією основою професію і н (-ий), що позначає ознаку предмета.
Особливістю добору мовного матеріалу є підношення лексичних одиниць у контрастному зіставленні, наприклад: вранці - ввечері, візьми - поклади, йди швидко - йди повільно і т. п.
Така побудова матеріалу полегшує учням при його сприйнятті й ??осмисленні виділення значень подібних або важко сприймаються мовних явищ, прискорює процес консолі дації словникового запасу і граматичних закономірностей.
Другий етап - відтворення мовного матеріалу з виділенням у ньому нових для учнів слів. Цей етап тісно пов'язаний з виробленням первинних навичок і вмінь, зняттям труднощів диференціації мовних ознак і співвіднесенням їх з певними значеннями, з автоматизованим володінням мовою, з утворенням відповідних лексико-граматичних узагальнень.
Передбачаються тренувальні вправи як аналітичного, так і синтетичного характеру: різного типу відтворення слів (вимова образів, імітація, відтворення з опорою на сприйняття письмової мови, по пам'яті), підстановочні вправи без зміни структури із завданням вибору потрібної лексичної одиниці або словоформи.
Реалізується продумана система мовних вправ, спрямована на формування вміння виділяти структурно значимі елементи, на створення произносительного автоматизму слова.
Третій етап - варіювання і подальше комбінування мовного матеріалу, яке забезпечує засвоєння як лексики, так і засобів її граматичного оформлення. Цей етап спрямований на формування в учнів комбінаторних умінь на розвиток практики «перенесення» того чи іншого лексичного матеріалу в інший контекст і його використання в подібних умовах.
Для цього етапу необхідна система мовних вправ, в яких увагу учнів звернено на вилучення інформації, змісту висловлення. Самостійна мова учнів, хоча і підготовлена ??(з опорою на мовні зразки, ключові слова тощо), спрямована на вираження нового змісту, мінливого залежно від створюваних мовних ситуацій. Вправи передбачають не тільки варіювання лексики у відомих моделях, а й введення її в...