ign="justify"> Отже, безпосередно фабльо и шванк вплівалі на культури других країн Європи, взаємодіючі между собою. Сюжети фабльо та шванк вікорістовувалі письменники різних епох - Боккаччо, Чосер, Мольєр, Андерсон та інш. Безпосередно міська поезія та література вплінула ї на нашу з вами культуру. Например «Роман про Ренара», казка про відомого на весь світ хитрого лиса з явилася й на теренах нашої Батьківщини. Мотиви цього сюжету розробляв Іван Якович Франко у творі «Лис Микита», у статті «Хто такий лисиць Микита?», «Звідки ВІН походити (лисиць Микита)?» И т. Д. Письменник зазначилися: «Я Бажана НЕ Перекласти, а переробити повість про лиса, сделать ее нашим народне добро, надаті Їй нашу національну подобою. Я, так Сказати, на чужий, позіченій Малюнок накладав свои фарби. »І це ВІН Зробив блискучії. Образ хитрого лиса навіки побутує тепер у нашому дитячому фольклорі.
Висновок
Як Висновок, можна Зазначити таке, безпосередно фабльо и шванк - це Значне надбання Середньовіччя. Смороду заклали основи багатьох майбутніх сюжетів, жанрів, творів, Які з являтися пізніше. Альо це Варте того. Тому що без вітоків Нашої культури Неможливо сьогодення. Мі повінні детальної Рамус пріділяті вивченню Минулої спадщини того Що саме вона заклать основу вісокої літератури.
Список використаних джерел
Шалагінов Б.Б Зарубіжна література: Від антічності до качана 19 ст .: Іст.-естет. Нарис.- К .: Вид. дім «КМ Академія», 2004. - 125-136 ст.
Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури. Середні віки та Відродження: Підручник.- Л., 1982.