двох можливіть - усвідомлюваті свои діяння та Керувати ними, особливо можна вважаті осудною. Відсутність хоча б однієї з них дает Підстави Визнати особливо не осудною [9, c.96].
На мнение В.М. Бурдіна у Загальній форме проблема свободи Волі - це передусім філософська проблема, оскількі вон віражає собою відношення природи та людини, про єкта та суб єкта, буття та свідомості, фізічного та псіхічного. Водночас це велика соціальна проблема, яка має безпосереднє практичне значення. Зокрема, вона пов язана з розумінням особини та ее взаємовідносінамі Із суспільством, оцінкою поведінкі людини, визначенням підстав та між відповідальності за свои вчінкі, и в кінцевому результате - З ПИТАНЬ про формирование та виховання людини [8, c.113].
Юридичний крітерій неосудності означає нездатність особини усвідомлюваті свои Дії або Керувати ними внаслідок псіхічного захворювання або розладу псіхічної ДІЯЛЬНОСТІ. Юридичний крітерій має две ознакой: інтелектуальну и вольовости [16, c.132].
Ю.А. Внукова Визначи інтелектуальну ознакой юридичного крітерію неосудності як НЕ здатність особини усвідомлюваті фактичність сторону діяння, тобто НЕ розуміння дійсного змісту своєї поведінкі, а тому не можлівість розуміті и его суспільну небезпечність [12, c. 143].
М.В. Марчак, характеризуючи юридичний крітерій неосудності, зауважів, что особа, діючі в стані неосудності Фактично НЕ может усвідомлюваті трьох Юридично значимих обставинні :
) фактичність сторону своих Дій;
) соціальну значімість вчинения нею Дій, тобто їхню суспільну небезпечність;
) причинний зв язок между своими діяннямі та їх Суспільно Небезпечна результатом.
проти як Зазначає В.Я. Тацій у Деяк випадка особа розуміє фактичність сторону своєї поведінкі. Так, хворий, Який страждає на олігофренію, підпалів у вечірній годину сарай сусіда для того, щоб освітіті вулицю, де відпочинок молодих. Тут ВІН розумів фактичність сторону своих Дій, однак унаслідок псіхічного захворювання НЕ усвідомлював їх суспільної небезпечності [15, c.146].
вольовости ознака неосудності віражається у неможлівості особини чинності псіхічного розладу Керувати своими діямі. Психічне захворювання, здійснюючі руйнуючій Вплив на свідомість людини, виробляти до розладу й других ее псіхічніх функцій, в результате чего особливо не только НЕ здатно усвідомлюваті и розуміті свою поведение, но и не может Керувати своєю волею. Нездатність Керувати своими діямі при їх усвідомленні может віражатіся, например, у псіхічнохворіх, Які відчувають нездоланній потяг до крадіжок (клептоманія), пристрасть до підпалів (піроманія), потяг до безцільніх подорожей, что найчастіше віявляються у бродяжніцтві (дромоманія), потяг вчініті убийство або самовбівство (гоміцідоманія, суїцідоманія) ТОЩО [13, c.38].
Розділовій сполучнік або (ч.2 ст. 19 КК України) свячень между словами, Які характеризують інтелектуальні и вольові ознакой юридичного крітерію, означає, что особа, яка вчинила Суспільно Небезпечна діяння, хоч и усвідомлювала в момент его скоєння свои Дії, но не могла Керувати ними. Тім самим законодавець НЕ только підкреслів їх відносну самостійність, а й, головне, закріпів їх рівне значення при візначенні Поняття неосудності [16, c.133].
Варто зауважіті, что в науке крімінального права немає єдиного бачення проблеми віділення крітеріїв неосудності. Так на мнение С.В. Чорнея, більш доцільно віділяті трьох Критерії неосудності: медичний, психологічний та юридичний. Медичний крітерій винен візначатіся словами за своим псіхічнім таборували и означає, что суб єкт во время учинені злочинна, по-перше, досяг Певного уровня псіхічніх функцій та соціалізації, Який дозволяє Йому усвідомлюваті Істинний сенс того, что діється, та Керувати своими вчінкамі, по-одному, ВІН страждає жодною з хвороблівіх вад психіки , что позбавляє его спроможності звітуваті в своих діях чі Керувати ними.
Психологічний крітерій осудності, на его мнение, формулюється, як и в класичному розумінні цього крітерію - це здатність особини усвідомлюваті фактичність характер и суспільну небезпечність діяння та Керувати ним.
осудність неосудність кримінальне право
Юридичний крітерій віростає з двох попередніх и позначає здатність особини, яка вчинила злочин, буті відповідальною за вчинения діяння, підлягаті крімінальній відповідальності [21, c.129-130]. ??
похожі думки Стосовно даної проблематики Викладає Ю.В. Александров, де під юридичним крітерієм неосудності ВІН розумів факт Вчинення особою Суспільно Небезпечна діяння, передбачення КК, за наявністю до...