Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Процесуальне співучасть у господарському судочинстві

Реферат Процесуальне співучасть у господарському судочинстві





І, нарешті, суд може винести рішення про задоволення пред'явленого позову до первісного відповідачу, звільнивши від відповідальності другого відповідача [5, с.103].

Після заміни неналежної сторони розгляд справи проводиться з самого початку. При цьому всі дії, вчинені в процесі неналежною стороною, не мають жодних правових наслідків для належної сторони, і в цьому випадку якраз і полягає відмінність інституту заміни неналежної сторони від процесуального правонаступництва.

Заміна неналежної сторони може мати місце тільки при розгляді справи в суді першої інстанції. Зазвичай суд при заміні неналежної сторони виносить ухвалу про відкладення провадження у справі. Розгляд справи по суті поновлюється з того моменту як в процес вступає належна сторона, і відбувається з самого початку.

Однак сучасний стан правового регулювання заміни неналежного відповідача не завжди відповідає потребам правозастосовної практики.

По-перше, не цілком зрозумілим представляється правове становище належного відповідача, зокрема неясно, чи може бути належним відповідачем хто-небудь з осіб, вже беруть участь у справі і мають який-небудь інший процесуальний статус. Вважаємо, що така ситуація цілком допустима - неналежний відповідач може спочатку приймати участь у справі в іншому процесуальному ролі, зокрема в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору. У даному випадку будь-які обмеження на виробництво заміни відсутні.

Однак якщо дещо ускладнити ситуацію і задатися питанням: чи можна зробити заміну неналежного відповідача на належного відповідача, вже бере участь у справі в якості співвідповідача? Якщо визнати, що така заміна можлива, то вийде, що в даному випадку говорити про заміну неналежного відповідача вже не доводиться, оскільки належний відповідач-співучасник не замінює є неналежного відповідача, а продовжує брати участь у справі в тому ж процесуальному ролі, в якому і брав участь. Якщо стояти на позиції, що заміна неналежного відповідача на вже бере участь у справі співвідповідача неможлива, то ми повинні зіткнутися з необхідністю виключення неналежного відповідача без будь-якої заміни. Проте, як відомо, подібні процедури ні цивільним процесуальним, ні господарським процесуальним законом не передбачені. Вважаємо, що єдиним виходом у подібній ситуації буде вимушена відмова позивача від позову до неналежного відповідача. Зустрічаються на практиці процедури виключення відповідачів (співвідповідачів) з числа осіб, що беруть участь у справі, або їх звільнення від участі у справі не можуть бути визнані допустимими, насамперед у силу того, що закон не передбачає здійснення подібних дій [4, с.154].

По-друге, як відомо, процесуальний закон регулює процедури заміни одного неналежного відповідача на одного належного відповідача. У зв'язку з цим виникає питання: чи можливо замінити декількох або одного неналежного відповідача на одного або відповідно декількох належних відповідачів? За обґрунтованою думку Д.Б. Абушенко, замість неналежного відповідача позивач може просити про притягнення в процес декількох солідарно зобов'язаних суб'єктів (співвідповідачів) [14]. Не виключено, що носіями спірною юридичного обов'язку виступлять кілька осіб, якими може бути замінений одна неналежний відповідач; також не виключено, що буде потрібно заміна декількох неналежних відповідачів на одну особу, яка зобов'язана відповідати за позовом.

Складніше видається ситуація, коли виникає необхідність заміни декількох неналежних відповідачів - співучасників у справі на декількох належних відповідачів. На нашу думку, заміна відповідачів повинна бути строго індивідуалізована, тобто кожен неналежний співвідповідач повинен замінятися на конкретного належного співвідповідача, що вступає в процес. Це буде служити продовженням загального правила процесуального співучасті, відповідно до якого кожен з позивачів або відповідачів виступає в процесі самостійно.

По-третє, буквальне тлумачення тексту закону показує, що в процесі розгляду справи можлива лише одна заміна неналежного відповідача. Тим часом не виключено, що після заміни неналежного на належного з'ясується, що він теж неналежний, і буде потрібно ще одна заміна відповідача. Така ситуація тим більш ймовірна, що питання про заміну неналежного відповідача вирішується в ситуації, коли неналежний відповідач вже вибуває з процесу, а належний відповідач ще в нього не набув і не може заперечувати проти свого залучення, у тому числі шляхом приведення доводів про те, що він не є особою, зобов'язаною відповідати за пред'явленим позовом. Не можна визнати допустимої ситуацію, при якій суд був би змушений розглядати справу, відповідачем по якому виступала особа, що свідомо не зобов'язане відповідати за пред'явленим позовом; рівним чином нелогічною була б ситуація, при якій позивач...


Назад | сторінка 5 з 9 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Засоби захисту відповідача проти позову
  • Реферат на тему: Захист відповідача
  • Реферат на тему: Підготовка справи до судового розгляду в арбітражних судах. Порядок повідо ...
  • Реферат на тему: Дії прокурора і повноваження судді по надійшов кримінальній справі прискоре ...
  • Реферат на тему: Штучний інтелект: чи може машина бути розумною?