а, а не образ думок. Поведінка виряджається в протиправних діях або бездіяльності. Правопорушення - це винне діяння. Воно здійснюється під впливом свідомості і волі людини, це діяння, вчинене дієздатною особою. Якщо в поведінці людини відсутня вина, то його діяння правопорушенням вважатися не може, хоча зовні воно і суперечить існуючому, правопорядку (наприклад, вбивство, вчинене в стані необхідної оборони). Слід врахувати, що тільки в сукупності зазначених ознак діяння можна вважати правопорушенням. Якщо в діяння відсутня, хоча б один з них, його вважати правопорушенням не можна.
Глава 2. Система заходів адміністративного примусу в Російській Федерації
2.1 Заходи адміністративного примусу, їх класифікація
У юридичній літературі протягом досить таки тривалого часу йдуть обговорення проблеми класифікації заходів адміністративного примусу. Пропонуються різні варіанти її вирішення. Так, І.І. Веремеєнко класифікує заходи адміністративного примусу на три види:
) адміністративно-процесуальні;
) адміністративно-правові санкції;
) адміністративно-попереджувальні.
Ю.М. Козлов, М.І. Еропкин, І.А. Галаган - ділять на:
) адміністративно-попереджувальні; 2) заходи адміністративного припинення; 3) стягнення.
А ось автор Д.Н. Бахрах не згоден з тим, що присутні адміністративно-попереджувальні заходи, оскільки не бачить в їх природі примусового характеру, але пропонує замість їх ввести в класифікацію адміністративно-відновлювальні заходи. Мені здається, що право на так би мовити «існування» мають всі з перерахованих вище груп адміністративного примусу. Примусова сутність адміністративно-запобіжних заходів очевидна: вона полягає у покладанні обов'язків і додаткових обмежень на осіб, щодо яких вони застосовуються (обов'язок водія зупинити транспортний засіб на вимогу співробітника міліції).
Заходи процесуального забезпечення провадження у справі про правопорушення також мають право на існування, оскільки не завжди «розчинені» в інших групах заходів. Існують інші класифікації заходів адміністративного примусу. Так, Ю.А. Дмитрієв, І.А. Полянський, Є.В. Трофимов виділяють заходи примусу в залежності від характеру і ступеня примусового впливу, а так само цілі примусу:
адміністративно-попереджувальні;
адміністративно-пресекательние;
адміністративно-відновлювальні;
заходи юридичної відповідальності.
Але в цій роботі я буду дотримуватися думки професора Л.П. Попова, який класифікує заходи адміністративного примусу в залежності від цілей і способу забезпечення правопорядку, що визначаються об'єктивним характером суспільних відносин і протиправних посягань на ці відносини, на чотири групи:
) адміністративно-попереджувальні заходи;
) заходи адміністративного припинення;
) заходи адміністративної відповідальності;
) заходи забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Які на сьогоднішній день є дійсними заходами в Адміністративному праві. Так, Л.Л. Попов у своїй роботі вважає, що державний примус - це метод впливу держави на «свідомість і поведінку осіб, які вчиняють антигромадські вчинки, що виражається у встановлених правовими актами негативних наслідках морального, матеріального та фізичного характеру, що мають на меті попередження правопорушень, виправлення і покарання правопорушників».
. 2 Адміністративно-попереджувальні заходи
Застосування примусових засобів законодавство пов'язує, як правило, з фактом порушення особою покладених на нього правових обов'язків. Тобто у кожного з нас є певні обов'язки, як перед суспільством, так і перед державою, які ми повинні дотримуватися. Проте загроза суспільним і особистим інтересам і заподіяння ним збитку можуть виникнути внаслідок не тільки правопорушення, але і стихійних лих, дій психічно хворих осіб тощо. Тому держава змушена вдаватися до застосування примусових заходів і щодо осіб, невинних у порушенні норм права, компетентні органи у передбачених законом випадках обмежують їх права. Такі дії пожежних, що знищують споруди в цілях локалізації пожежі. Основною метою названих захисних заходів держави є попередження правопорушень та ухилення від виконання юридичних і інших обов'язків, а також забезпечення громадської безпеки.
Отже, підставою для застосування адміністративно-запобіжних заходів є не правопорушення, а настання особливих, встановлених законодавством обставин, вони можуть бути пов'язані так і незв'язані з ді...