1)
Або
(1.2)
де Pi - значення i - го показника;
Рiб - базове значення i - го показника; - кількість показників.
З формул (1.1) і (1.2) вибирають ту, при якій збільшення відносного значення показника відповідає підвищення конкурентоспроможності продукції. При обчисленні відносного значення потужності вироби використовується формула (1.1), а для питомої витрати палива - формула (1.2).
Недоліком диференціального методу є те, що певний висновок про конкурентоспроможність можна зробити тільки в тому випадку, якщо показники оцінюваного виробу краще і частиною дорівнюють або гірше, і частиною рівні базовим, тобто за допомогою даного методу визначають, чи досягнуто рівень базового зразка в цілому, за якими показниками він досягнутий, які показники найбільш сильно відрізняються від базових значень. Якщо ж одночасно частина показників гірше, а частина краще базових, то складати поодинокі показники не доцільно і оцінка диференціальних методом неможлива.
Комплексний метод оцінки рівня конкурентоспроможності грунтується на застосуванні групових та інтегральних показників. Груповий показник розраховується як зведений параметричний індекс:
(1.3)
де qi - параметричний індекс i-го параметра; - вага i-го параметра.
При розрахунку зведеного параметричного індексу найбільшу складність представляє визначення ваги параметра. Необхідність встановлення ваги параметра пов'язана з тим, що споживач оцінює різні параметри товару неоднозначно. Виходячи з цього і визначається значимість (вага) параметра для споживача шляхом маркетингових досліджень ринку або методом експертних оцінок. При цьому повинна виконуватися умова, що вся потреба приймається за 100%.
В основі визначення інтегрального параметра конкурентоспроможності лежить співвідношення сумарного корисного ефекту, розрахованого як комплексний показник за технічними параметрами, і повних витрат на придбання та використання товару, розрахованого як комплексний показник за економічними параметрами. При цьому центральним моментом при оцінці конкурентоспроможності є розрахунок загального показника рівня конкурентоспроможності (К), в основі визначення якого лежить співвідношення інтегральних показників якості базового і зразка.
При наявності повної інформації про витрати на придбання та експлуатацію продукції рівень її конкурентоспроможності визначається за формулою:
(1.4)
де It, Itб - інтегральний показник якості відповідно базового і зразка;
П, Пб - сумарний корисний ефект від експлуатації або споживання відповідно базового і зразка за термін служби;
З, Зб - повні витрати на придбання та експлуатацію або споживання відповідно базового і зразка.
Ставлення повних витрат на придбання та експлуатацію порівнюваних зразків визначається за формулою:
(1.5)
де Зс, ЗСБ - одноразові витрати на придбання відповідно базового і зразка;
Зi, Зiб - середньорічні експлуатаційні витрати, що відносяться до i-ої статті витрат відповідно базового і зразка;
Т - термін служби; - кількість статей експлуатаційних витрат.
При Кt gt; 1 - продукція конкурентоспроможна на конкретному ринку, при Кt lt; 1 - неконкурентоспроможна.
Комплексний метод оцінки рівня конкурентоспроможності на основі групових і інтегральних показників має обмежені можливості застосування, що пов'язано з низкою недоліків, властивих даному методу. По-перше, поодинокі показники, що входять в груповий показник, не дають однозначного уявлення про рівень конкурентоспроможності продукції через свою різноскерованості. По-друге, необгрунтованість відомості різноспрямованих показників у одиничний або груповий методом середньозваженого викликає невизначеність економічного змісту комплексного показника, що ускладнює правильне стимулювання підвищення рівня конкурентоспроможності продукції. По-третє, неможливо визначити економічний ефект і встановити економічні наслідки в результаті зміни рівня конкурентоспроможності продукції. По-четверте, при розрахунку групових показників не наводиться обгрунтування коефіцієнтів значимості показників. По-п'яте, у формулі (1.5) не враховується коефіцієнт приведення експлуатаційних витрат до розрахункового року (дисконтування), тому на думку авторів, ставлення повних витрат в значній мірі компенсує вплив коефіцієнта приведення на величину Кt у формулі (1.4). Однак насправді облік дисконтування експлуатаційних витрат методично необхідний, оскільки дозволить підвищити точність розрахунків за формулою (1.5).
Змішаний метод оцінки рівня конкурентоспроможності заснований на сумісному застосуванні одиничних і комплексних показників. При цьому необхідно провести наступні заходи:
найбільш важливі показники використовувати як поодинокі;
решта одиничні показники об'єднати в групи, для кожн...