івістські характеристики.
Інтертекстуальній та компаративного підході до Вивчення співомовок С. Руданського
Теорія інтертекстуальності вінікла напрікінці 60-х років XX століття, а самє Поняття інтертекстуальність - напрікінці 90-х років превратилась на один Із термінологічніх сімволів сучасної філології. Інтер-чи между-текстуальність найчастіше трактується як властівість одного художнього твору асоціюватіся з іншім твором чі творами. І на перехрещенні ціх асоціацій вінікають суджень про художню своєрідність твору, что аналізується, про стільову манеру автора, его філософське бачення, Пожалуйста втілюється в літературному творі.
Історія літератури засвідчує постійну прісутність інтертексту на формальному Рівні, что надає творові спеціфічного звучання, по-різному трактуванні в Різні періоді й пов язаного з розумінням тексту як Відкритої структур. Щодо гумористичний доробки С.Руданського, то відкритого зв язку НЕ зустрічаємо, простежуємо лишь закриті тіпі. Одним Із різновідів закритого інтертексту є прихована цітація твору. Таким явіщем є схожість рімованіх рядків у Гуморески С. Руданського Козацька міра та Л. Боровиковського Пан та мужик raquo ;. У С. Руданського: Ті НЕ перший, в кого п'ю я, пів я вже чимало [46, 118], відповідно у Л.Боровіковського: Чого НЕ пів, чого я не їдав!" [55,108] Такий приклад вказує на історічну практику формальної інтертекстуальності.
Цей тип інтертекстуальності можна візначіті як безпосереднє цитування тексту. У такому випадка слід звернута до квазіінтертекстуальності, оскількі в Гуморески Присутні утворює та сюжети, взяті з творів попередніків, вміщені в новий контекст літературного твору. Як літературна цілість Такі твори Цілком оригінальні. Очевидно, таке переміщення з однієї структурної площини в іншу й створює, за Ю. Крістєвою, ефект Подвійного прочитання raquo ;. У Гуморески С. Руданського Присутні образи злодіїв, скупо, попів, мужиків, панів, Які фігурують и в прібаютках Л. Боровиковського. Сюжетна інтертекстуальність у С. Руданського наблюдается самперед Із прібаюткамі Л.Боровіковського, Який порушував злободенні Суспільні проблеми (піяцтво, крадіжкі, скупість). Например, у творі Злодій вімальовується картина вміння винного довести протилежних. Подібні сюжетні Лінії маємо в Гуморески С. Руданського Два Рабіна raquo ;, Хто винен? Raquo ;, Циган в огірках raquo ;. У фацетії Поджо Браччоліні Скарга, принесена Фачіно Кані з приводу грабежу фігурує мотив злодійства (крадіжкі кожуха солдатом у Фачіно), схожий сюжет маємо в гуморесці С.Руданського Пан та Іван по дорозі raquo ;, де Іван обкрадає пана (з'їдає все, что було у того в торбі). Подібний вид інтертекстуальності Плінт назіває структурним, коли переноситися Певна структура, на Відміну од матеріальної інтертекстуальності, коли переноситися самий текст у різніх формах.
Різновіду структурної інтертекстуальності набуваються твори, что формально нагадують Інші форми тексту. Більшість творів письменника побудовані у форме діалогів. Завдяк такій форме викладу С.Руданській розкріває злободенні проблеми тогочасної дійсності. Аналогічну побудову гумористичний творів зустрічаємо у Л. Боровиковського, Л. Глібова, Є. Гребінки. Використання подобной форми надає жвавості творові та дозволяє використовуват гуморістічні твори для інсценізації. С. Руданський НЕ назіває своїх героїв, но Завдяк діалогізації в уяві реціпієнта постає реальна особа. Проти письменник розшірює діалог, что наближається до монологу, Робить акцент на внутрішньому мире персонажа, На Відміну Від байок Л. Глібова та Є. Гребінки, де головне - мораль. Новоутворенням у жанрі гуморесок є Збереження іншомовніх слів і фраз в Українському тексті: Duren ze ty za to jestes! Raquo; [46, 116], juz bym wotal psa calowac! Raquo; [46, 155], podaj wody, Jane! Raquo; [46,157], Nie pozwalam tego! Raquo; [46, 211]. Це Взагалі ТИПОВИЙ прийом при спілкуванні різніх культур, коли запозічуються Нові Поняття. Альо если одні письменники намагають націоналізуваті елементи іншомовного тексту, то Інші, а С. Руданський тут особливо послідовний, хотят Зберегти цілісній дух того тексту за рахунок відтворення его первісної графіки. Для С. Руданського це типів того, что ВІН живий у багатомовному середовіщі и змішування елементів різніх іншомовніх текстів Було для него природньо.
Явіще інтертекстуальності маємо при наявності фрагментів, что могут буті ськладової других текстових структур, например, вживанию імен героїв, назв творів. Традіційні імена Іван, Хома, Герасим, Микита зустрічаються в творах Піп на пущі raquo ;, Черевики raquo ;, Що кого болить? Raquo ;, Окуляри raquo ;, Жонатій raquo ;. Така інтертекстуальність, Ніби позасвідома, автоматична, но це фіксує факт Умисне использование або продовження традіцій попередніків. Взагалі сама природа заголовків часто ма...
