ть узагальнюючу функцію, що складається в упорядкуванні інформації: афективну функцію (протиставлення свого і чужого ); соціальну функцію (розмежування внутрішньогрупового і внегруппового ), що веде до соціальної категоризації і утворення структур, на які люди орієнтуються в буденному житті [11, с.189].
Значну роль у виникненні та функціонуванні стереотипів грають емоції. У цьому не важко переконатися, якщо уважно придивитися до їх емоційної стороні. Емоційний відгук виникає при появі предмета відповідного тієї чи іншої потреби. За емоції можна судити про ступінь важливості для індивіда сприйманого об'єкта. З цієї причини стереотипи найчастіше емоційно забарвлені симпатіями і антипатіями, залежно від яких одне й те саме явище або поведінку людини отримує різну оцінку. Ті риси, які у свого народу розглядаються як прояв розуму, в іншого народу вважаються проявом хитрощі. Те, що стосовно до себе називають наполегливістю, для «чужака» розцінюється як упертість.
С.Г. Тер-Минасова також приділяє особливу увагу стереотипам. Вона робить акцент на тому, що «слова стереотип, стереотипний мають негативне забарвлення і в російській, і в англійській мові, так як визначаються через слово шаблонний, у свою чергу визначається як побитий, позбавлений оригінальності та виразності. Це не цілком справедливо по відношенню до слова стереотип взагалі, а в контексті проблем міжкультурної комунікації - особливо. При всьому своєму схематизмі і узагальненості стереотипні уявлення про інші народи та інших культурах підготовляють до зіткнення з чужою культурою, послабляють удар, знижують культурний шок. Стереотипи дозволяють людині скласти уявлення про світ у цілому, вийти за рамки свого вузького соціального, географічного й політичного світу »[24, с.264].
Д. Ісламова у своїх роботах говорить про особливості стереотипів, яка полягають в тому, що вони настільки міцно проникають у підсвідомість, що їх дуже важко не тільки подолати, а й усвідомити взагалі. Говорячи про стереотипи, можна провести аналогію з айсбергом, тільки невелика частина якого знаходиться на поверхні, що робить його вкрай небезпечним і руйнівним. Стереотипи не менше згубно впливають на всі сфери нашого життя і, особливо, на відносини з оточуючими. Вони є бар'єрами на шляху до нашого щастя. Всі ми більшою чи меншою мірою є їхніми заручниками. Стереотипи індивідуального або колективного. Стереотипи масової свідомості є найбільшим бар'єром у встановленні рівноправних позицій жінок і чоловіків у політичному, економічній та культурній сферах - гендерної рівності [28].
Також стереотипи - невід'ємний елемент будь-якої культури. Культурні стереотипи засвоюються з того моменту, як тільки людина починає ідентифікувати себе з певним етносом, певною культурою і усвідомлювати себе їх елементом. Вони надають досить сильний вплив на психологію і поведінку людей, стимулюють у них формування таких рис характеру, які відображені в стереотипі.
Стереотипні уявлення про інші народи і культурах готують людей до взаємодії з чужою культурою, послабляють її вплив на психіку людини, знижують силу прояву культурного шоку. Стереотипи в межгрупповом міжкультурному взаємодії полегшують сприйняття незнайомих або малознайомих явищ чужої культури, дозволяючи швидко, просто і досить надійно категоризувати, спрощувати соціокультурне оточення індивіда.
У міжкультурної комунікації стереотипи є результатом етноцентричної реакції - спроби судити про інших людей і культурах з позицій виключно тільки своєї культури. Нерідко при міжкультурному спілкуванні й оцінки своїх партнерів по спілкуванню комуніканти вже спочатку керуються раніше сформованими стереотипами. Очевидно, немає людей абсолютно вільних від стереотипів, реально можна говорити тільки про різного ступеня стереотипізації комунікантів. Дослідження показують, що ступінь стереотипізації обернено пропорційна досвіду міжкультурної взаємодії.
Стереотипи жорстко «вмонтовані» в нашу систему цінностей, є її складовою частиною і забезпечують своєрідний захист наших позицій в суспільстві. З цієї причини стереотипи використовуються в кожній міжкультурної ситуації. Механізми міжкультурного сприйняття приводять в дію виборче застосування норм і цінностей рідної культури. Без вживання цих гранично загальних культурно специфічних способів оцінки, як власної групи, так і інших культурних груп, неможливо обійтися. Представники іншої групи при цьому ідентифікуються за такими ознаками, як стать, етнічна приналежність, особливості мови, зовнішній вигляд, колір шкіри, шлюбні звичаї, релігійні переконання і т.д.
Залежність між культурною приналежністю тієї чи іншої людини і приписуваними йому рисами характеру зазвичай не є адекватною. Люди, що належать різним культурам, володіють різним розумінням світу, що робить комунікацію з ...