товари. На окремі товари в силу їх фізико-хімічних властивостей встановлюють не терміни зберігання, а терміни реалізації, обмежені кількома годинами. За таких товарів великі товарні запаси створювати не можна.
Обсяг роздрібного товарообігу.
Для торговельних підприємств з великим обсягом товарообігу характерні, за інших рівних умов, наявність великого розміру товарних запасів і прискорена товарооборотність. Чим більше обсяг товарообігу, тим більше і одноденний товарообіг, а, отже, і розмір товарних запасів. Прискорена оборотність пояснюється тим, що в таких магазинах товар завозять частіше, причому нерідко минаючи посередників.
Організація і частота завозу товарів.
Чим частіше завозяться товари на підприємство, тим з меншими товарними запасами можна виконати план товарообігу. У свою чергу частота завозу залежить від місцезнаходження торгових підприємств, умов транспортування, розміщення виробничих підприємств. Чим ближче розташовані промислові підприємства або оптові бази до районів споживання, тим менше часу витрачається на їх доставку. Висока частота завозу характерна для швидкопсувних товарів.
Стан матеріально-технічної бази та основних фондів торговельного підприємства [25].
Наявність розвиненої мережі, оснащеної сучасним обладнанням для зберігання товарів, в торговому підприємстві дозволяє створювати їх широкий асортимент, забезпечуючи збереження і якість.
На оборотність товарів впливає і ряд інших чинників: насиченість товарних ринків, звенность товароруху, обсяги імпорту, розподіл запасів товарів між оптовими і роздрібними ланками торгівлі, рівень цін на конкретні товари і товарні групи, організація реклами і продажу товарів, організація праці, кваліфікація кадрів і рівень керівництва торговельно-технологічним процесом і т.д. [12]. Зміни перерахованих факторів можуть впливати на величину товарних запасів і товарооборачиваемости, покращуючи або погіршуючи ці показники.
. 4 МЕТОДИ АНАЛІЗУ ТОВАРНИХ ЗАПАСІВ
Метою управління запасами є знаходження такої їх величини, яка, з одного боку, мінімізує загальні витрати по їх підтримці і, з іншого боку, була б достатньою для успішної роботи підприємства [24].
Тому компанія повинна знайти для себе оптимальне поєднання між витратами і вигодами від обраного рівня товарних запасів і визначити, яка величина запасів по кожній товарній групі (або позиції) є достатньою.
Раціональна величина товарних запасів забезпечує виконання і перевиконання плану товарообігу, задоволення попиту, скорочення частини витрат.
Заходи з підвищення керованості товарними запасами сприяють схоронності товарів з найменшими втратами і раціональними витратами на зберігання [25].
Для цього необхідно мати можливість систематично відстежувати і аналізувати структуру і динаміку товарних запасів, інформація про них повинна бути впорядкована.
Для контролю та управління запасами в логістиці широко використовується АВС - аналіз.
Основна мета АВС - аналізу - сформувати класи номенклатури, для яких використовуються загальні методи роботи [25].
Суть даного методу полягає у виявленні та оцінці незначного числа кількостей, які є найбільш цінними і мають найбільшу питому вагу в загальній сукупності вартісних показників. Відповідно до цього методу досліджувана сукупність ділиться на три групи: А, В і С.
Запаси, віднесені до групи А, є найбільш цінними. Вони нечисленні (приблизно 20%), але на них припадає переважна частина грошових коштів, вкладених в запаси (приблизно 60-80%). Це особлива група з точки зору визначення величини замовлення по кожній позиції номенклатури, контролю поточного запасу, витрат на доставку і зберігання. Запаси цього виду потребують особливої ??уваги менеджерів і використання кількісних засобів і моделей для оптимізації прийняття рішень.
До групи В відносять середні по величині запаси як у кількісному, так і в грошовому вираженні. У порівнянні з позиціями номенклатури групи А, вони вимагають меншої уваги, за ними проводиться звичайний контроль поточного запасу на складі і своєчасністю замовлення.
Група С включає позиції номенклатури, що становлять більшу частину запасів (приблизно 40-60%), але на них припадає незначна частина фінансових коштів, вкладених у запаси (приблизно 2-5%). Як правило, за позиціями групи С не ведеться поточний облік, а перевірка наявності здійснюється періодично (один раз на місяць, квартал або півріччя); розрахунки оптимальної величини замовлення і періоду замовлення не виконуються. До управління запасами даної групи недоцільно застосовувати ...