Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Зарубіжний досвід в організації оплати праці

Реферат Зарубіжний досвід в організації оплати праці





якісному виконанні робіт може нараховуватися премія, а її розміри - збільшуватися в міру скорочення терміну виконання акордних завдань.

Акордна оплата праці застосовується, як правило, для оплати бригади, ланки робітників і може розглядатися як варіант бригадної (колективної) відрядної системи з тією лише різницею, що загальна сума заробітної плати за виконання завдання оголошується працівникам до початку роботи. Отримавши завдання, робочі уявляють собі обсяг і характер роботи, терміни її виконання, суму можливого заробітку. На промислових підприємствах застосовується вона переважно на термінових і важливих ділянках роботи. Її застосування можливо і за результатами складання кінцевої продукції, що дозволяє спростити облік, підвищити якість та обсяги виходу готової продукції, збільшити продуктивність праці.

Кожна з форм оплати праці може бути як індивідуальною і колективною. Застосування колективних систем оплати праці доцільно, коли об'єднання працівників у трудовий колектив зумовлюється технологічно, тобто для виконання певного технологічного комплексу робіт необхідні спільні зусилля виконавців, а кінцеві результати виробництва є безпосереднім результатом їхньої праці. При цьому виділяють три основні групи робіт, що відповідають цим вимогам.

По-перше, це роботи по обслуговуванню великого устаткування (апаратів, агрегатів і т.п.), збирання й монтажу великих об'єктів, а також багато важкі роботи, які не можуть виконуватися окремим виконавцем.

По-друге, це робота на потокових лініях і технологічних потоках, де виготовлення кінцевої продукції або кінцевий результат праці вимагають від кожного працівника чіткого, злагодженого, синхронізованого за часом виконання своєї операції, а заділи на робочих місцях ( понад нормативно необхідних) не допускаються або взагалі недоцільні. У таких організаційно-технічних умовах кожен виконавець забезпечує роботу іншим працівникам, зайнятим на потоці (потокової лінії, конвеєрі і т.п.), а обсяг роботи кожного наступного з них повністю залежить від успішної роботи попереднього. Витрати праці кожного працівника відбиваються безпосередньо в кінцевих результатах виробництва і можуть бути виміряні кількістю виготовленої продукції.

По-третє, це роботи з обслуговування та контролю за ходом технологічного процесу. При виконанні таких робіт не можуть бути визначені показники індивідуальної вироблення кожним виконавцем, але вони своєю працею роблять вплив на кількість продукції, що випускається понад встановлені норми.

При суміщенні професій в бригаді колективна оплата праці може здійснюватися з використанням відрядних комплексних розцінок, а при строгому поділі праці - по операційним (індивідуальним).

Комплексна відрядна розцінка - це сума поопераційних розцінок на окремі види робіт, виконуваних бригадою. Загальний заробіток в бригаді визначається її твором на обсяг виконаних робіт (випущеної продукції, наданих послуг).

Розподіл колективного заробітку між робітниками бригади може здійснюватися різними методами. Одним з них є розподіл за допомогою коефіцієнта приробітку, коли спочатку розраховується сума заробітної плати за розцінками (тарифом) та приробіток бригади, потім коефіцієнт приробітку, а далі заробіток кожного робітника як добуток його заробітку за розцінками (тарифом) на коефіцієнт приробітку.

Відомо, що основна проблема, що виникає при розподілі колективного заробітку між членами бригади, полягає в тому, щоб найбільш повно врахувати індивідуальний внесок кожного працівника в загальні результати праці. Розглянуті вище способи можуть це враховувати, якщо робітник виконував роботу, складність якої відповідала його кваліфікації (розряду), а продуктивність кожного з них була приблизно однаковою, що на практиці не завжди реально. Вклади кожного робітника в кінцевий результат бригади часто значно відрізняються, а щоб їх заробітна плата при рівності відпрацьованого часу і розряду не опинилася однаковою, її коригують за допомогою, наприклад, коефіцієнта трудової участі (КТУ), встановлюваного бригадою.

Загальна сума КТУ повинна дорівнювати чисельності робітників у бригаді. Показники, за якими знижують або підвищують КТУ, повинні бути розроблені заздалегідь, на кожен позитивний і негативний фактор встановлено абсолютні значення.

На промислових підприємствах, де основною метою виробництва залишається збільшення обсягу випуску продукції, можуть зберігатися традиційні відрядні системи оплати праці, які в поєднанні з надбавками, доплатами і преміюванням за досягнення заздалегідь встановлених показників роботи, в тому числі і якісних, забезпечують безпосередній зв'язок розмірів заробітної плати з кількістю і якістю виробленої продукції.

Разом з тим на підприємствах,...


Назад | сторінка 5 з 16 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Оплата праці працівників. Сучасна практика оплати праці працівників на під ...
  • Реферат на тему: Витрати на оплату праці в собівартості продукції, товарів (робіт, послуг)
  • Реферат на тему: Бухгалтерський облік заробітної плати і розрахунків з персоналом з оплати п ...
  • Реферат на тему: Вплив обліку та оплати праці на ефективність роботи персоналу
  • Реферат на тему: Первинний облік праці та порядок нарахування оплати праці по Галузо виробни ...