льки-небудь повного і точного опису, деяким винятком можна вважати великою академічний Словник сучасної російської мови, у якому відбилися зусилля старих фахівців зберегти відповідні мовні цінності. У словнику Ожегова такі слова і вирази отримали нові, щодо повні характеристики, в багатьох випадках включають елементи енциклопедизму (див. назви віровчень, божественних істот, церковних обрядів і таїнств, росіян церковних свят і под.). Іншим прикладом може служити лексику, складова назви народів: всі пов'язані сюди слова отримали уточнені тлумачення.
У словнику значення слова розкривається в короткому визначенні, достатньому для розуміння самого слова і його вживання. Звідси випливає, що від словника не можна вимагати відомостей для всебічного знайомства з самим званим предметом.
Короткі визначення для слів з одним або кількома значеннями охоплюють тільки ті значення (в тому числі і переносні), які є усталеними в літературній мові і властиві сучасному загальному вживання. Випадки розширення вживання слова в порівняннях, в метафоричному застосуванні не враховуються при класифікації значень, такі смислові відтінки показуються в ілюстрованих прикладах з відповідними поясненнями або з позначкою перен . (Переносне) в дужках (У необхідних випадках з короткими поясненнями). p> Слова, однакові за значенням і є словотворчими варіантами, наводяться поруч, з'єднуються союзом "і" і мають загальне визначення, наприклад:
Горлинка ,-і і ГОРЛИЦЯ ,-и, ж.
Слова, різні за значенням, але збігаються з написання та вимови (омоніми), даються окремо як заголовні слова з цифровими показниками вгорі праворуч, наприклад: тяганина Вў і тяганина ВІ. p> Тлумачення слів даються за можливості коротко, з розрахунку на те, що слова, що входять до тлумачення, пояснені на своєму місці і можуть бути знайдені; так, у слові БІОЛОГ ,-а, м.Спеціаліст з біології - значення слова "біологія" не розкривається, так як його можна знайти під заголовним словом БІОЛОГІЯ . Якщо тлумачення слова дається через багатозначне слово, то після цієї слова в дужках слід вказівку, яке із значень багатозначного слова мається на увазі, наприклад: гармоніювати ... Бути у відповідності з чим-л., Перебувати в гармонії (у 2-му знач.). br/>
II. p> Одним з найвидатніших творінь діалектної лексикографії є, без сумніву, Тлумачний словник живої великоруської мови В. І. Даля
В.І.Ленін словами "Не кшталт Даля, а словник для користування всіх "коротко, але дуже виразно вказує на основну відмінну особливість того "хорошого словника російської мови", про створенні якого він так багато дбав. Три останні словника російської мови в принципі однотипні, тобто вони "начебто Даля" в тому сенсі, що призначені для наведення довідок про те, що означає те чи інше слово. На відміну від словника Даля, словники російської мови, створені в радянський час, дають більш-менш точну довідку про стилістичну, орфографічну або произносительной стороні слова або ж про граматичному його вживанні. Але далі цього наші словники зазвичай не йдуть, оскільки за самим задумом є словниками-довідниками.
Владимир Даль охарактеризував свій словник як "збори матеріалів". Головною особливістю його можна вважати спробу позбутися великої кількості запозичених слів: "Ми не женемо загальної анафемою всі іноземні слова з російської мови, ми більше стоїмо за російська склад і мовний зворот, але до чого вставляти в кожну строчку: моральний, оригінальний , натура, артист , і сотні інших подібних, коли без найменшої натяжки можна сказати те ж саме по-російськи? Хіба : моральний, справжній, природа ... гірше? .. ". p> Водночас Вл. Даль НЕ уникав іншомовних слів у своєму словнику, справедливо вважаючи: "Від виключення з словника чужих слів їх у побуті, звичайно, не убуде; а приміщення їх, з вдалим перекладом, могло б інколи пробудити почуття, смак і любов до чистоти мови. " Поміщаючи "чужеслови" у своєму словнику, він хотів знешкодити їх, вивести з вживання своєрідним прийомом: підбираючи їм заміни і іноді створюючи для цієї мети нові слова.
Словник Даля далеко виходить за межі, які обмежують звичайні філологічні словники: він пояснює і предмети, що характеризують російський народний побут, і повір'я, і ​​прикмети, пов'язані із сільськогосподарським календарем, а також дає безліч інших етнографічних відомостей. Тлумачачи те чи інше слово, В.И.Даль підбирає безліч синонімів, що свідчать про виняткове багатстві російської мови, її гнучкості та виразності, він показує безмежні словотворчі можливості російської мови.
В.И.Даль негативно відноситься до прийому тлумачення значення за допомогою розгорнутих визначень. Таке скептичне ставлення до можливості передати зміст слова оповідно В.И.Даль підкріплює міркуванням, не позбавленим частки істини: "Загальні визначення слів і самих предметів і понять справу майже не здійсненне і притому марна....
