Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Контрольные работы » Сучасні технології заготівлі і підвищення якості силосу в залежності від різних факторів

Реферат Сучасні технології заготівлі і підвищення якості силосу в залежності від різних факторів





дарств є зниження надоїв молока, яке пов'язане з погіршенням здоров'я тварин. При цьому річні витрати на лікування захворювань, викликаних низькою якістю силосу, можуть перевищувати кілька тисяч гривень. p align="justify"> Рівень потенційної небезпеки, що виникає при згодовуванні такого силосу, часто недооцінюють. Зіпсовані корми містять не тільки недостатня кількість поживних речовин і гірше поїдаються, а й мають у своєму складі небезпечний коктейль з різноманітних продуктів обміну (мікотоксини) дріжджів і цвілі. p align="justify"> Саме мікотоксини послаблюють імунну систему тварин, через які також спостерігається різке зниження їхньої продуктивності. Причому діагностика захворювань набагато ускладнюється. Як правило, основними симптомами є зниження апетиту тварин, мастити, порушення обміну речовин і роботи статевої системи. p align="justify"> Інтенсивний перебіг процесів самозігрівання більшою мірою проявляється саме в кукурудзяному силосі, що містить велику кількість поживних речовин і енергії.

Слабо ущільнення субстрату, недостатня ізоляція сховищ, неправильний підхід при заборі корму і т.п. сприяють активізації цих гідролітичних процесів. Чим ретельніше були виконані всі операції при заготівлі корму, тим краще. Особливо критично до питань заготівлі корму слід підходити в тих випадках, коли самозігрівання силосу стає постійним явищем. Тут потрібно виявити слабкі місця в загальній технологічному ланцюжку виробництва і виключити їх подальше виникнення. Небезпека виникнення самозігрівання пов'язана ще і з тим, що не завжди вдається дотримуватися величини тижневого відбору корму на рівні 2-3 м. Навіть проведення таких заходів, як обробка поверхні зрізу пропіонової кислотою, не рятує. p align="justify"> А ось застосування біологічних консервантів з штамами гетероферментактівних молочнокислих бактерій набуває все більшого поширення при заготівлі об'ємистих кормів, адже консерванти протистоять розмноженню цвілі і дріжджів.

Силос - соковитий корм, отриманий в результаті зброджування цукрів сировини до органічних кислот (в основному молочної), або дії консервуючих речовин, що зменшують рН до 4,2. Для приготування силосу традиційним способом необхідна наявність таких умов: цукрового мінімуму, оптимальних вологості і температури і створення анаеробних умов. p align="justify"> Цукровий мінімум - це мінімальна кількість цукру при зброджування якого кислота, яка виникає, в основному молочна, зменшує активну кислотність середовища до рН 4,2. p align="justify"> Залежно від вмісту цукру рослини поділяють на ті, що:

) легко силосуються;

) важко силосуються;

) НЕ силосуються;

Рослини в яких цукру міститься більше цукрового мінімуму, легко силосуються: кукурудза, сорго, суданська трава, соняшник, топінамбур. Оптимальна вологість силосної сировини - 65-75%, а температура не повинна перевищувати 40 В° С.

консервує елементами силосу є органічні кислоти, але в умовах доступу кисню повітря плісняві гриби здатні зруйнувати їх, тому створення анаеробних умов є необхідним компонентом в процесі зберігання цього корму. p align="justify"> Технологія силосування:

скошування та подрібнення рослин;

транспортування зеленої маси до місця силосування;

висновок, розрівнювання і ущільнення силосованої маси в сховище;

щільне укриття та ізоляція сировини від повітря після заповнення сховища. Більше значні втрати поживних речовин спостерігаються в умовах вологості сировини, що силосується більше 75% (втрати із соком), при заповненні силосної траншеї більше 5 днів, при поганому ущільнені маси і недостатньою герметизації. p align="justify"> Останнім часом для силосування зелених рослин, застосовують органічні мінеральні кислоти та їх суміші, кислотно-сольові суміші та сольові препарати. Найбільш поширеним в нашій країні є силос кукурудзяний, виготовлений із сировини молочно-воскової і воскової фази вегетації. 1 кг кукурудзяного силосу містить 0,2 норм од. і 14 г перетравного протеїну. Добрий силос має ароматно-фруктовий слабо кислий хлібний запах, зелений або жовтувато-зелений колір, помітну структуру засілосованних рослин, містить багато каротину, вітаміну С, та інших вітамінів. Силос має дієтичні властивості, посилює секрецію травних залоз, поліпшує травлення, сприяє кращому використанню інших кормів (особливо грубих). p align="justify"> Для розкислення силосу в умовах надлишку органічних кислот застосовують карбамід (сечовину), що дозволяє також збагатити цей корм азотом. Молодняку ​​великої рогатої худоби застосовують переважно комбінований силос. Цвілий, гнилий і мерзлий силос небезпечний для здоров'я тварин. br/>

Список літератури


1. Воробйов Б.С.. Заготівля та консервува...


Назад | сторінка 5 з 6 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Наукові основи силосування кормів та умови, необхідні для отримання високоя ...
  • Реферат на тему: Мікробіологія кукурудзяного силосу
  • Реферат на тему: Приготування силосу з пров'ялених трав
  • Реферат на тему: Вплив нових синтетичних йодовмісних препаратів на перетравність, баланс і к ...
  • Реферат на тему: Система агротехнічних заходів щодо освоєння технології обробітку суданської ...