його з народної мови. Прислів'я та приказки досить широко представлені у всіх сучасних мовах, їх часте вживання в усній і письмовій мові пояснюється, насамперед, тим, що вони надають їй особливий колорит, роблять більш образною і виразною. Крім того, необхідно підкреслити, що прислів'я і приказки мають емоційної і стилістичним забарвленням, завдяки чому вони вдосконалюють комунікативну функцію мови.
Прислів'я в узагальненому вигляді констатує властивості людей і явищ (от як буває) , дає їм оцінку (то добре, а це погано) або наказує образ дій (слід або не слід поступати так-то) . Обов'язкова наявність узагальнення і вельми часте оціночно-приписуюче зміст утворюють характерний для прислів'їв повчальний сенс, наприклад:
- констатація явищ чи властивостей: Немає правил без виключень; Чого не сподіваєшся, те й отримуєш, Прийшла біда-відчиняй ворота
- їх оцінка: Обережність перш за все; Положення зобов'язує;
- припис: Довіряй, але перевіряй; Курчат по осені рахують.
Прислів'я найчастіше вживаються на абсолютно конкретної ситуації, але не позначають її окремих елементів, а ставлять всю ситуацію в зв'язок з будь-якої загальної і загальновідомою закономірністю, яку вони, власне, і виражають.
Конденсируя народний досвід, прислів'я орієнтовані своїм змістом майже на людини - риси його характеру, вчинки, стосунки в сім'ї, колективі та суспільстві і т.п. Тому серед прислів'їв неважко виділити тематичні групи - прислів'я про любов і дружбу, чесності, ліні, умі, а також прислів'я, що відображають побут народу, хоча чітких меж між такими тематичними групами провести не можна.
В
5. Прислів'я та приказки з семами'' розум-дурість'' в повсякденному житті російського народу
Збирачі і дослідники фольклору вже давно звернули увагу на складность російських прислів'їв. p> Спеціально розгляду віршової форми прислів'їв і близьких до них жанрів присвячено дослідження І. І. Вознесенського Про складі або ритмі і метрі коротких висловів російського народу: прислів'їв, приказок, загадок, приповідок та ін (яке не втратило свого значення і до нашого часу). p> Разом з тим слід визнати, що в дореволюційній фольклористиці і радянській науці перших двох десятиліть питання віршованій організації російських прислів'їв не стали об'єктом всебічного розгляду. Ю.М. Соколов у зв'язку з цим в середині 30-х років цілком справедливо писав: Якщо прислів'я досі ще зовсім недостатньо вивчена в соціально-історичному плані, то російська фольклористика не може похвалитися також і скільки-небудь докладним вивченням художнього боку її. Дослідники зазвичай підкреслюють, що прислів'я більшою частиною є в мірному або доладному вигляді або що форма прислів'я - більш-менш короткий вислів, часто виражене складаний, мірної промовою, нерідко метафоричним/Поетичним/мовою, але з питання, у чому точно полягає склад і міра , грунтовних досліджень до цих пір немає. p> Багато питань віршованої форми російських прислів'їв НЕ отримали глибокого вивчення і досі. Спеціально цій темі присвячена стаття відомого фахівця з народного віршування М. П. Штокмар, опублікована в 1965 р. в журналі Зірка Сходу , що представляє великий науковий інтерес. Проте в ній не всі питання розглянуті з однаковою повнотою. Найбільш грунтовно досліджена пословичное рима. Деякі твердження автора представляються спірними. p> Як відомо, віршована, емоційно забарвлена ​​мова рясніє повтореннями. Всілякі повторення ми знаходимо і в прислів'ях. Це відноситься насамперед до їх синтаксису. У синтаксичному відношенні прислів'я, як правило, діляться на частини, які являють собою інтонаційно повторювані, відносно замкнуті компоненти зв'язного мовлення, тобто синтагми. p> Як уже не раз зазначалося в нашій літературі, більшість пословічно пропозицій складається з двох синтагм. Однак вичерпного пояснення цей факт не отримав, тому зупинимося на цьому питанні більш докладно. p> Головне призначення прислів'їв - давати народну оцінку об'єктивних явищ дійсності, висловлюючи тим самим світогляд. І, треба сказати, з цим завданням прислів'я справляються досить успішно. Їх тематика воістину безмежна. Вони охоплюють рішуче всі сторони життя, самі різні взаємозв'язки між самими різними явищами дійсності. Так, до Приміром, вони відображають відносини просторові, тимчасові, причинно-наслідкові Де дим, там і вогонь. У прислів'ях дається діалектичний взаємозв'язок форми і змісту Молодець красивий, та на душу крив , початку і кінця Де не було початку, не буде і кінця , йдеться про старому та новому, про відживає і розвивається Старе старіє, а молоде росте і т. д.
У прислів'ях глибоко розкриваються сімейні взаємини, взаємозв'язок між лю...
