ваним посланням є прислів'я і приказки. Саме вони, крім своєї смислового навантаження, роблять нашу мову яскравою і виразною. Прислів'я народів світу мають багато спільного, але поряд з цим існують і специфічні особливості, що характеризують колорит самобутньої культури певного народу, його багатовікову історію. У прислів'ях укладено глибинний сенс і народна мудрість, що йде своїм корінням в далеке минуле. У них ми можемо побачити культуру, традиції та історію народу, пізнати, що таке добро і зло, відчути яким прекрасним засобом для виховання в людині моральності, культури, духовності є ці джерела мудрости. Кожен людина, незалежно від того, де він живе, чи багато вчився, вживає в своїй промові протягом життя 200-300 прислів'їв. Все це трапляється, напевно, тому, що цінність прислів'їв і приказок полягає в їх стислості викладу і ємності переданого сенсу. Це обумовлює актуальність даного дослідження. p> Прислів'я - це стислі, нерідко ритмізованої вислову, які становлять закінчені пропозиції і виражають певні умовиводи. Вони відносяться до мовним жанрам фольклору, бо не виконуються спеціально, як, наприклад, казки та пісні, а вживаються у розмовної мови.
За своїм змістом і функціями прислів'я близькі до ліричної поезії. Їх призначення в тому, щоб у коротких афористичних формулах висловлювати ставлення народу до різних життєвих явищ. Зміст прислів'їв і приказок специфічно. Всі разом узяті вони відображають життя повніше, ніж якась інша жанр фольклору. Тематика творів інших жанрів (казок, билин, історичних пісень) в тій чи іншій мірі обмежена, а тематика прислів'їв буквально безмежна. Вони реагують на всі явища дійсності, відображають життя і світогляд народу у всьому різноманітті, вони передають побутові, соціальні, філософські, релігійні, морально-етичні, естетичні народні погляди.
Одним з джерел появи прислів'їв і приказок є усна народна творчість - пісні, казки, билини, загадки. Так, прислів'я т радості кучері в'ються, від печалі січеться виникла з пісні. З народних казок сталися такі прислів'я: Сам на лавочку, а хвостик під лавку, Лисий хвіст, та вовчий рот, Цілував ворон курочку до останнього пір'їнки та інші.
Частина прислів'їв і приказок увійшла до народну мову з творів класичної літератури. Гідність І.А. Крилова В.Г. Бєлінський бачив, зокрема, в тому, що багато вирази байкаря стали народними прислів'ями, якими часто можна закінчити суперечку і довести свою думку краще, ніж якими-небудь теоретичними доказами. Усім знайомі, наприклад, афоризми Крилова: А скринька просто відкривався, Слона-то я й не примітив, Послужливий дурень небезпечніше ворога.
Як було зазначено, прислів'я та приказки породжуються усною народною творчістю або запозичуються з певних літературних джерел, втрачаючи зв'язок з ними. У будь-якому випадку вони узагальнюють досвід народу, виведений з його суспільної практики.
В даний час існує безліч словників, які ставлять своєю метою виявити найбільш вживані прислів'я та приказки, що зустрічаються в мові; розкрити сенс прислів'їв і приказок, які мають переносне зміст; показати вживання їх в художній літературі. Словник прислів'їв і приказок є самостійною лексикографічної роботою поряд зі словниками фразеологізмів і збірками крилатих слів і виразів. Справа в тому, що прислів'я і приказки відрізняються як від фразеологізмів, так і від крилатих слів і виразів. p> Від фразеологізмів прислів'я та приказки відрізняються в структурно-семантичному відношенні: вони являють собою закінчила пропозицію. В основі їх цілісного смислового змісту лежать не поняття, а судження. Тому прислів'я та приказки не можуть бути носіями лексичного значення, яке притаманне фразеологізмам; сенс їх може бути переданий тільки пропозицією (нерідко розгорнутим) , тоді як значення фразеологізму передається словом або словосполученням.
Відмінність прислів'їв від фразеологізмів полягає також в тому, що прислів'я можуть одночасно вживатися в буквальному і в переносному значенні.
Прислів'я, в силу своєї двуплановости, а також приказки, що вживаються в буквальному сенсі, складаються зі слів з цілком певним самостійним лексичним значенням, чого не можна сказати про фразеологізмах, компоненти яких повністю або частково позбавлені семантичної самостійності. Слова, що входять до складу прислів'їв і приказок і виражають найбільш істотні сторони думки, нерідко виділяються або, принаймні, можуть бути виділені логічним наголосом. Майже ні на одному з компонентів фразеологізму не можна зробити логічного наголосу. Фразеологізми, таким чином, позбавлені актуального членування.
На відміну від крилатих виразів прислів'я та приказки мають народне, а не книжкове походження. Однак, далеко не завжди вдається встановити, чи належить те чи інше вираження певному автору або письменник запозичив ...
