в перехресних розрахунках (Коли відслідковуються внески кожної групи застрахованих осіб протягом всього страхового стажу і виходячи з них визначається розмір розрахункового пенсійного капіталу та пенсійних накопичень).
У нових умовах знадобилося здійснити розбиття сукупності пенсіонерів на дві групи: що вийшли на пенсію до старту реформи і вийшли на пенсію після старту реформи, і постійно відстежувати чисельність доживають до наступного року представників кожної групи. Подібне ускладнення розрахунків викликано різними способами оцінки прав застрахованих осіб, які вийшли на пенсію в різні моменти часу. У пенсіонерів, пенсія яким призначена до початку реформи, відсутня накопичувальна частина, а також розрахунковий пенсійний капітал, зароблений в новій системі.
Як наслідок, в російській практиці актуарних розрахунків виникла також потреба у розрахунку чисельності так званих В«доживають пенсіонерівВ» всередині групи осіб, що вийшли на пенсію після початку реформи.
Це обумовлено як особливостями формули обчислення розрахункового пенсійного капіталу в розподільній частині пенсійної системи в перехідний період, так і необхідністю оцінки обсягу видатків на виплату накопичувальної частини трудової пенсії (законом встановлені власні тарифи відрахувань для різних вікових груп).
Нарешті, жодна з відомих моделей не передбачає поступового переведення частини осіб, які мають право виходу на пенсію до досягнення загальновстановленого пенсійного віку, у професійні пенсійні системи, фінансовані на основі накопичувальних принципів за рахунок внесків за додатковим тарифом.
Вищеназвані причини зажадали від ПФР розробки власної актуарної моделі.
2 Модель актуарного оцінювання системи обов'язкового пенсійного страхування Росії
2.1 Завдання і структура актуарної моделі ПФР
Особливості вітчизняної пенсійної системи та нові завдання пенсійної реформи в Росії, певні в прийнятих законодавчих та нормативно-правових актах, внесли істотну специфіку в традиційні методи проведення актуарних розрахунків і в саму структуру актуарної моделі.
У першу чергу це відноситься до формування фінансового блоку актуарної моделі. Модель оцінки фінансового стану пенсійної системи Росії орієнтована:
-на характеристику обсягів надходжень в кожен з компонентів пенсійної системи по кожній категорії платників відповідно до встановлених тарифами внесків (ставками єдиного соціального податку) та диференціацією шкали оподатковуваного доходу;
-на оцінку зобов'язань пенсійної системи в розрізі кожної категорії застрахованих осіб у щороку прогнозного періоду;
-на обчислення розміру пенсії у страховому та накопичувальному блоках пенсійної моделі виходячи з розміру пенсійного капіталу застрахованих осіб, адекватного обсягу сплачених внесків;
-на вироблення заходів щодо забезпечення стабільного функціонування пенсійної системи;
...