ння об'єктивного і суб'єктивного світу. Все це призводить до серйозного розладу "Я" і тому, що адаптація носить поверхневий характер, загрожує виникненням конфліктів, є уявною і характеризується розмитістю кордонів між "Я" і "не-Я".
Еріксон (1996) інтерпретує фіксацію розвитку як основний механізм порушень особистості. Розлад - це фіксація на одному їх попередніх етапів розвитку або певному способі функціонування, що є наслідком невдачі, спіткала індивіда при спробі дозволу найбільш значущих психосоціальних конфліктів.
Поняття конфлікту, як головної причини виникнення труднощів у процесі пристосування описувалися і представниками гуманістичного спрямування, рассматривавшими конфлікт у зв'язку з недоліками і тиском оточення. Згідно Хорні (1993), конфлікт протилежних тенденцій, що є наслідком порушення міжособистісних відносин, стає причиною виникнення тривоги і приведення в дію захисних механізмів, вплив яких у подальшому позначається на всій сукупності поведінкових актів.
Sullivan (1956), Фромм (1994), Rank (1926) вбачають в тривозі причину всіх відхилень від норми. Боязнь несхвалення, ізоляція і відділення обумовлюють придушення тенденцій, нездатність до усвідомлення індивідом самого себе, втеча і ірраціональні компроміси, втрату особистісної ідентичності, автономності та індивідуальності.
Інші причини порушень процесу пристосування вказуються психологами, визнають правильність положень теорії навчання. На думку теоретиків біхевіоризму, індивід, як такої, здоровий. Соціально небажані форми його поведінки - це наслідки закріплених шкідливих з точки зору вимог оточення навичок, придбаних у результаті застосування цим оточенням на свідомому і неусвідомлюваному рівні певних підкріплень. Менш ортодоксальні прихильники такої інтерпретації відзначають, що поведінковий розлад може виявитися наслідком порушення процесу регуляції в ситуації, в якій порушений поведінковий акт є єдиною відповіддю, що забезпечує ослаблення тривоги (Wolp, 1969). Воно може бути свідченням засвоєння В«НевротичнихВ» способів пристосування, що використовуються в оточенні і породжують конфлікти (Bandura, 1968) або ж приводять до надмірної соціалізації (Eysenck, 1953). p> У теорії мотивації сутність розладів визначається як однобічний розвиток мотивації, як конфлікт, обумовлений неможливістю задоволення потреб, що викликає тривогу. На думку Dollard і Miller (1969), конфлікт мотивів, а точніше, первинних і вторинних потягів, обумовлює блокування первинних потягів, надлишкову соціалізацію, напруга, тривогу, зміцнення помилкових переконань і дезорганізацію поведінки.
Синтез положень гуманістичних теорій особистості і теорій навчання ліг в основу розгляду особистості через призму категорій, що відносяться до засвоєння певної сукупності рольових приписів. Особистісні розлади стали описуватися зі посиланням на порушення процесу засвоєння ролей, а психоаналітичне поняття ідентифікації відійшло на задній план, поступившись м...