к Певна теорія організації Суспільства, конфуціанство зосереджується на етичний правилах, СОЦІАЛЬНИХ нормах и регулюванні Керування, при формуванні якіх воно Було й достатньо консервативні. Конфуцій сам про себе каже: «³кладаю старе й Не створі новогоВ». Характерним для цього навчання Було такоже ті, что питання онтологічного характером були в ньом другоряднімі.
Конфуцій (551-479 до н.е.), его имя - латінізована версия имя Кун Фу-Цзи (Вчитель Кун). Цею мислитель (власне имя Кун Цю) уважається дерло КИТАЙСЬКА філософом. Природно, что его жіттєпіс БУВ збагачення пізнішімі легендами. Відомо, что спочатку ВІН БУВ нижчих чиновником у державі Лу, пізніше ПРОТЯГ ряду років мандрував по державах Східного Китаю. Кінець життя Присвятої учням, їхньому навчанню й упорядкування Деяк класичності книг (цзин). Був одним з багатьох філософів, навчання якіх во время дінастії Цінь Було заборонено. Великий авторитет и почти обожнювання ВІН Придбай в ЕПОХА дінастії Хань и аж до новітнього годині шанувався мудрецем и дерло учителем.
Думки Конфуція зберіглася У ФОРМІ его Бесід з учнямі. Записів віречень Конфуція и его учнів у Книзі В«Бесіди й судженьВ» (Лунь юй) є найбільш надійнім Джерелом для Дослідження его поглядів. Конфуцій, стурбованій розкладанням Суспільства, зосереджує уваг на віхованні людини в Дусі поваги й шаноблівості Стосовно навколішньої, до Суспільства. У его соціальній етіці особистість є особістістю не "для себеВ», альо для Суспільства. Етика Конфуція розуміє людини у зв'язку з йо соціальною функцією, а виховання - це Підведення людини до належноє Виконання цієї Функції. Такий підхід МАВ Велике значення для соціально-економічного впорядкування життя в аграрному Китае; однак ВІН ВІВ до редукції індівідуального життя, до Певного СОЦІАЛЬНОГО стану й ДІЯЛЬНОСТІ. Індивід БУВ функцією в соціальному організмі Суспільства. p> Споконвічне Значення Поняття порядок, (чі) як норми конкретних відносін, Дій, прав и обов'язків у ЕПОХА дінастії Західніх Чжоу Конфуцій піднімає до уровня зразкової ідеї. Порядок у нього встановлюється Завдяк ідеальній загальності, відношенню людини до природи й, зокрема, відносінам между людьми. Порядок Виступає як етичний категорія, что Включає такоже правила зовнішнього поводження - етикет. Справжнє Дотримання порядку веде до належноє Виконання обов'язків. В«Якщо Шляхетний мужчина (цзюнь цзи) точний и НЕ розтрачує годині, ЯКЩО ВІН увічлівій до іншім и НЕ порушує порядку, то люди между чотірма морями є его брат В». Порядок наповнюється чеснот (де): В«Про Цзі-Чан говорів вчитель, что ВІН має Чотири Із чеснот, что належати шляхетному чоловікові. У приватному поводженні ВІН увічлівій, на службі - точний, Людяний и справедливий до людей В».
Таке Виконання функцій на Основі порядку з необхідністю приводити до проявить людяності (жень). Людяність - основне Із всех вимог, пропонованіх до людини. Людське Існування є настількі соціальнім, что воно НЕ может обійтіся без Наступний регуляторі...