осить істотним світоглядним каркасом, який забезпечив єдність християнської середньовічної культури. По суті вона з'явилася останнім в історії культури цілісним типом культури. p align="justify"> Середньовіччя стало надзвичайно важливим періодом в історії культури Європи - часом, коли сформувалися всі її основи. У зіткненні різних картин світу, у взаємодії не схожих один на одного народів сформувалася культурна спільність, культурний синтез. І, незважаючи на те, що згодом європейська культура обрушувалася з критикою на середні століття, це епоха її зародження і вже тільки цим середньовіччі може бути цінно. Але крім того середньовічна європейська культура має самостійну культурну значимість. Це досить довгий період історії культури, що має власну логіку, власні злети і падіння. Це ні на що не схожий сплав ідеального і реального, духовного і матеріального, божественного і земного. Готична архітектура і епічна поезія, багатолюдні містерії і строгість чернечого життя, лицарські подвиги і схоластична премудрість - ось неповторні лики цієї культури. p align="center">
Глава 3. Культура танцю в епоху Відродження 3.1 Музика і танець: аспекти взаємодії
Музична культура займала особливе місце в мистецтві і культури Відродження. Розглядаючи музика, неможливо не звернутися до різних її сфер. Однією з таких сфер є танцювальне мистецтво. p align="justify"> Танець - вид мистецтва, в якому художні образи створюються засобами пластичних рухів і ритмічно чіткої і безперервної зміни виразних положень людського тіла. Не можна не відзначити, що музика і танець протягом багатьох століть активно взаємодіяли. Танець нерозривно пов'язаний з музикою, емоційно-образний зміст, якої знаходить своє втілення в його хореографічній композиції, рухах , фігурах. span>
Ще з часів античності ми виявляємо своєрідний синтез музики, поезії, танцю, вони були для греків й не різними мистецтвами, а одним, єдиним цілим. Для позначення цього єдиного мистецтва вживалося слово "хорея", що походило від увійшов і в російську мову слова "хор", тільки позначало не так колективний спів, скільки колективний танець. Надалі слово "хорея" перетвориться в хореографію, яка стала позначати саме мистецтво танцю або, ще точніше, мистецтво твори танцю. p align="justify"> В епоху Середньовіччя також виявляються риси взаємозв'язку музики і танцю, яка охоплює більш складні прийоми і форми, танцювальна музика стає переважно інструментальної. Основний вплив на її структуру та інші особливості починає чинити хореографія, яка характеризується все більш посилюється рівномірністю і періодичністю рухів танцюючих. Танцювальні ритми охоче проникають в жанри інструментальної музики, призначеної виключно для слухання. Для таких танців властиво значне ускладнення музичн...