иклопедіїВ». Робота над В«ЕнциклопедієюВ» з кожним томом усе ускладнювалася й ускладнювалася. Останніх її томів XVIII в. так і не побачив. І все ж навіть те, що було все-таки видано, мало неминуще значення для культурного процесу не тільки у Франції, але і в багатьох інших країнах Європи (у тому числі для Росії). 8 span>
Третій період висунув фігуру Ж.-Ж. Руссо (1712-1778 рр..). Він став найбільш видатним популяризатором ідей Просвітництва, що ввів у раціоналістичну прозу просвітителів елементи чутливості і красномовного пафосу. Руссо запропонував свій шлях політичного устрою суспільства. У трактаті В«Про суспільний договірВ», або В«Принципи політичного праваВ» (1762 р.) він висунув ідею народного суверенітету. По ній, уряд отримує владу з рук народу у вигляді доручення, яке вона зобов'язана виконувати згідно з народною волею. Якщо воно цю волю порушує, то народ може обмежувати, видозмінювати або відібрати дану їм владу. Одним із засобів такого повернення влади може стати насильницьке повалення уряду. Ідеї вЂ‹вЂ‹Руссо знайшли свій подальший розвиток в теорії та практиці ідеологів Великої французької революції. p align="justify"> У В«століття розумуВ» виникають нові філософські напрямки, які обгрунтовують необхідність більш глибокого вивчення законів природи та їх пізнанням пояснюють поліпшення суспільних процесів. Робота Монтеск'є про В«Про дух законівВ» повністю ставить психологію людини, форми життєдіяльності суспільства і державне правління в залежність від природних умов, в яких вони знаходяться. Вольтер також закликає до пізнання законів розуму, до освіченості монархів, які можуть, на його думку, сприятиме розумного пристрою держави. p align="justify"> Ніколи ще буржуазна культура не висувала настільки блискучої плеяди публіцистів: яскравих, дотепних, блискучих, і пристрасних. Вони писали настільки розкуто і захоплено, настільки переконано, що сама манера їхні листи приваблювала читачів. Енциклопедисти сміливо з'єднували науку, філософію і містичні прозріння в єдине ціле. p align="justify"> Французьке Просвітництво відрізнялося найбільш радикальними поглядами з усіх питань політичного та соціального характеру. Французькі мислителі створювали навчання, що заперечують приватну власність (Руссо, Маблі, Мореллі), що відстоюють атеїстичні погляди (Дідро, Гельвецій, П.А.Гольбах). Саме Франція, на сторіччя стала центром просвітницької думки, сприяла швидкому поширенню передових ідей у ​​Європі - від Іспанії до Росії та Північної Америки. Цими ідеями надихалися і ідеологи Великої французької революції, докорінно змінила соціальну і політичну структуру Франції. p align="justify"> У Франції Просвітництво прийняло форму матеріалізму та атеїзму. Тим самим підготувало грунт для появи соціалістичних ідей. Звільнити народ від забобонів, зробити людей В«повнолітнімиВ», навчити їх критично ставитися до пропонованих релігійним і соціальним проектам ...